Борзнянський лісгосп
Твориться історія борзнянського лісу
У «Музеї лісу» Борзнянського держлісгоспу, який було відкрито у 2013 році, оживають пам’ятні сторінки історії підприємства.
Наприкінці ХІХ ст. у Борзнянському повіті, що займав площу 250 тис. 87 десятин (нині площа району 160 тис.785 гектарів), ліси росли на 39 тис. 659 десятинах . Ці цифри за даними межування 18601890 років. Але упродовж наступних 25 років велося активне вирубування зелених масивів і до 1915 –го року лісів значно поменшало.
За кількістю лісів Борзнянський повіт посідав тоді у губернії…4 місце знизу.
На початку 20х років минулого століття — після буремних подій громадянської війни— на Чернігівщині було створено п’ять округів: НовгородСіверський, Конотопський, Ніжинський, Сновський і Чернігівський. До їх складу — за рекомендацією Чернігівського гублісуправління — увійшло 34 лісництва.
А Батуринське, Конотопське, Кролевецьке й Борзнянське належали до Конотопського округу. (На той час Кролевець і Конотоп вважалися адміністративнотериторіальними одиницями Чернігівської губернії). Спливали роки — і в результаті кількох адміністративних реорганізацій Борзнянське лісництво сформувалося у самостійну лісогосподарську структуру. Так у 1940 році на базі лісів, які раніше входили до Ніжинського і Коропського лісгоспів, виник Борзнянський держлісгосп.
Сьогодні державне підприємство, хоча й має площу всього 18,6 тисячі гектарів, охоплює територію, окрім Борзнянського, ще кількох районів — Талалаївського, Коропського, Бахмацького і частково Ічнянського та Сосницького. На його території 6 лісництв: Берестовецьке, Бахмацьке, Борзнянське, Батуринське, Коропське і Талалаївське. Така розпорошеність лісових кварталів (багатоконтурність, як кажуть лісівники) характеризує своєрідну організацію лісогосподарських робіт борзнянців.
Держлісгосп підтримує тісні контакти з НовгородСіверською науковою лісодослідною станцією і опирається на рекомендації вченихпрактиків у проведенні лісовідновлення та лісозбереження. Адже грунтовнокліматичні, гідрологічні та інші умови середовища визначають відповідну структуру лісокористування.
Надмірно заболочена місцевість примушує висаджувати культури, невибагливі до перезволоження. Звісно, мова про вільху. У борзнянських зелених масивах найбільші плантації відводяться саме цій породі. Також культивуються нові породи хвойних культур : модрини та дугласії.
Із Закарпаття та Харківщини лісівники завезли жолуді дуба й висіяли та заклали 14 дослідних ділянок сосни із супутніми породами (липи, дуба, сосни), застосувавши різні схеми їх розміщення. І вивчають, яка технологія краща для підприємства.
А щоб скоротити час і кошти на формування повноцінних насаджень, висаджують саджанці дуба під мотобур. Лісівники стверджують, що грунти на Борзнянщині — для вільхи чорної і дуба.
На підприємстві вирощують, окрім традиційних лісових порід, ще й декоративні. У декоративному розсаднику Берестовецького лісництва — понад 40 таких порід різних форм і забарвлень. А у Базарщині відновлено колишній дендрарій. Тепер це місце стало зручним і гарним куточком для лісового змістовного відпочинку.
Слід відмітити, що мала лісистість і незначні рубки зумовлюють і основні напрямки лісопромислової діяльності держлісгоспу. Отож майже вся деревина переробляється на місцевому деревообробному заводі. Його продукція (заготовки листяних та хвойних порід для європіддонів, пиломатеріали з вільхи, дубові заготовки для паркету, меблева сировина з берези) не лише на Україні користувалася попитом, а й проторувала свого часу шлях на ринки Австрії, Італії, Німеччини, Нідерландів, Словенії. І нині підприємство нарощує свою співпрацю із зарубіжними партнерами.
Борзнянські лісівники активно розвивають і побічне користування лісом та надають різноманітні послуги населенню. Щорічно надходять значні кошти від реалізації березового соку, продажу декоративних сіянців та саджанців, новорічних ялинок, заробляють борзнянці і від мисливського господарства.
Варто додати, що протягом останнього десятиліття зелені масиви Борзнянського лісогосподарського підприємства розширилися на 900 гектарів — за рахунок передачі уже заліснених чи неродючих, низинних земель.
Колектив підприємства завжди наполегливо й злагоджено працював і працює над виробничими програмами.
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України на посаду директора державного підприємства «Борзнянське лісове господарство» призначено за контрактом Лашка Андрія Володимировича, який успішно пройшов спеціальну антикорупційну перевірку, рекомендований Чернігівським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, за погодженням з райдержадміністрацією.
Андрій Лашко родом з уславленої лісами Корюківщини, після закінчення Чугуєво-Бобчанського лісового технікуму трудовий шлях почав майстром з лісозаготівель Гутянського лісництва ДП «Холминський лісгосп». Після закінчення Харківського національного аграрного університету здобув кваліфікацію інженера лісового господарства і працював помічником лісничого, а згодом і лісничим Понорницького лісництва ДП «Холминський лісгосп».
Організаторські й професійні здібності вдосконалював на посаді головного лісничого та головного інженера Чернігівського військового лісгоспу.
З травня нинішнього року і до призначення директором ДП «Борзнянське лісове господарство» Андрій Лашко очолював інженерну службу цього ж лісгоспу.
Представляючи нового директора трудовому колективу і представникам громадськості району, заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Олександр Жук наголосив, що перебуваючи на посаді головного інженера Борзнянського держлісгоспу, Андрій Володимирович за порівняно короткий час зарекомендував себе вмілим організатором і фахівцем своєї справи, доклавши чимало зусиль, щоб значно зріс рівень реалізації продукції лісгоспу. А це найперша передумова для того, щоб зріс і рівень заробітної плати в колективі, поліпшилися умови та продуктивність праці держлісгоспу, що, безумовно, слугуватиме і підвищенню рівня лісогосподарювання загалом.
Голова Борзнянської райдержадміністрації Віра Проскура на представленні нового директора висловила впевненість, що новий керівник держлісгоспу зуміє створити в колективі атмосферу діловитості й ініціативи, щоб ефективно задіяти резерви виробництва, а, отже, отримати від лісогосподарювання більшу віддачу, і завдяки цьому вагомішими стануть надходження від держпідприємства до місцевого бюджету, будуть збережені робочі місця для населення району, відчутнішою стане й допомога соціальній сфері.
На завершення представлення виступив і новопризначений директор ДП «Борзнянське лісове господарство» Андрій Лашко. Він наголосив, що знає, як росте ліс, і йому відомі найгостріші його проблеми, в успішному вирішенні яких він, безумовно, розраховує на підтримку колективу, його довіру і допомогу, як, власне, і на допомогу громадськості й керівництва району.
