Корюківський лісгосп

17 вересня 2018 року Наказом Державного агентства лісових ресурсів України на посаду директора державного підприємства «Корюківське лісове господарство» призначено Петренка Олега Анатолійовича.

Новопризначений директор ДП «Корюківське лісове господарство»  наголосив, що знає проблеми лісової галузі, і розраховуючи на підтримку колективу, готовий вирішувати складні виробничі завдання та йти до нових здобутків  на користь лісового господарства України.

Петренко Олег Анатолійович    народився 5 травня 1978 року. Дитинство провів в мальовничому селі Моринці на Черкащині, батьківщині видатного українця – Тараса Григоровича Шевченка. Там же й закінчив Моринську ЗОШ.
В 1995 році вступив до Полтавського Державного технічного університету, де по закінченню економічного факультету, отримав диплом менеджера організації.
У 2000 році переїхав до міста Київ і розпочав свій трудовий шлях в КО «Київзеленбуд»  на посаді економіста «Дарницького лісопаркового господарства». На протязі дев’яти років обіймав різні посади на даному підприємстві.
Під час роботи в КО «Київзеленбуд» навчався та закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України, де здобув другу вищу освіту за спеціальністю інженер лісового господарства.
З 2011 по 2012 рр. – працював в Міністерстві оборони України директором ДП «Житомирський військовий лісгосп».
З 2012 по 2013 рр.  – працював директором ДП «Рівненський автомобільний завод», що знаходиться у складі державного концерну «Укроборонпром».
З 2013 по 2017 рр. – працював в Міністерстві оборони України заступником генерального директора Концерну «Військессетменеджент», до складу якого входять 56 держаних підприємств, в тому числі військові лісгоспи. Під час перебування на даній посаді, головним завданням Олега Анатолійовича була координація роботи військових лісгоспів.
В травні 2018 року приступив до роботи головним інженером в ДП «Корюківське лісове господарство».
З 17 вересня 2018 року, наказом Державного агентства лісових ресурсів України №100-К, був призначений директором ДП «Корюківське лісове господарство».

Шумлять партизанські сосни

«Для мене корюківські ліси — це моє життя, мої друзі, моя домівка, — стверджує директор держлісгоспу Петро Погребняк, який  уже 15 років очолює підприємство . — Їх  багатство, краса,  мужність та щедрість  від людей, які  бережуть зелені насадження, доглядають і вирощують…»

Петро Петрович любов до лісу  успадкував від  свого батька, Петра Сергійовича, який працював лісничим Корюківського лісництва.

Сьогодні молоде покоління родини — Богдан Погребняк, помічник лісничого Чернігівського лісництва, — продовжує сімейну традицію.

У Корюківському держлісгоспі  вміло опираються на безцінний досвід лісівників-ветеранів, що доклали немало старань і душевних сил для розвитку і зміцнення підприємства. З пошаною називаються імена представників лісових династій. Свого часу Микола Олександрович Мірошник наполегливо і послідовно створював у лісгоспі  насіннєву базу  і зробив її зразковою. Його син, Олександр Миколайович, колишній головний лісничий, гідно виконував батьківські заповіти.

Не злічити поліських стежок, якими пройшла провідний інженер лісового господарства Людмила Іванівна Ступаченко, заслужений лісівник України.

Понад тридцять років віддав знайомим з дитинства лісам  Анатолій Іванович Данильченко, який працював лісничим Єлінського лісництва. Батьковим шляхом пішли  і його сини — Олександр та Дмитро.

…Ростуть на радість людям корюківські ліси. Більше половини лісового фонду  підприємства (його площа становить 39,9 тис. га) — це  рукотворні  масиви, що піднялися на вирубках і непридатних для сільськогосподарського виробництва землях. Щороку на місці зрубаних стиглих лісів висаджується близько 250 гектарів нових культур.

Нині до Корюківського держлісгоспу, який  було створено  у 1936 році, входять 7 лісництв: Ново-Боровицьке, Брецьке, Єлінське, Корюківське, Щорське, Тихоновицьке та Андрониківське. І розташовані вони на території  Корюківського, Щорського, Городнянського, Сосницького та Менського районів — у басейнах річок Десни та Снову. Корюківський район ще називають  «найзеленішим» на Чернігівщині. Він має найвищий відсоток лісистості — 38%. Місцеві лісівники не тільки рубають ліс, а й завжди намагаються  «перекрити» взяте у природи.

Отож господарська діяльність корюківських лісівників спрямована на послідовне, планомірне й розширене використання та відновлення лісових ресурсів і підвищення якісного складу продуктивності лісів.

Перше лісовпорядкування лісового фонду в цьому регіоні  було проведено  у 1911 році. Повторно ліси  Корюківщини лісовпорядковувалися  напередодні Великої Вітчизняної війни у 1939-ому.

Наступні лісовпорядкувальні роботи проходили у 1961-ому, 1971-ому, 1982-ому та 1992-ому роках.

Слід відмітити, що для підвищення ефективності всіх процесів вирощування нових лісів у держлісгоспі ( з 1993 року) ведеться поточне лісовпорядкування за допомогою комп’ютерної техніки. На підприємстві самі розробили комп’ютерну програму для матеріально-фінансового аналізу, завдяки чому значно скоротився час на обробку матеріалів по відведенню лісосік і формуванню процесів лісозаготівлі.

Сприяє  життєдіяльності лісгоспу і мережа транспортних шляхів. Основні магістралі, які використовуються лісівниками, — залізниця Бахмач-Гомель і автомобільні дороги Чернігів-Щорс-Корюківка та Чернігів-Мена-Корюківка.

Корюківський держлісгосп — один із кращих в галузі за обсягом реалізації продукції.

Найбільше  заготовленої  лісівниками деревини (близько 79 тис.м3 на рік) продається на внутрішньому ринку. Значним попитом у споживачів користується пиловник та круглі лісоматеріали.

Постійно у лісгоспі дбають і про власний  садивний матеріал. Сіянці вирощуються у відкритому грунті , на спеціально підготовленій площі. Тоді рослинки  добре приживаються.

А теплиці в Ново-Боровицькому лісництві — найкращі в області. Вони не лише своє підприємство забезпечують саджанцями, а й з багатьма держлісгоспами Чернігівщини діляться.

Крім задоволення потреб народного господарства у деревині й продукції побічних  користувань,  ліси  Корюківщини   мають природоохоронне і рекреаційне значення.

На підприємстві виділено також  3 523 гектари природно-заповідного фонду з особливим режимом лісокористування. Насадження тут утримуються у бездоганному стані, що є важливою передумовою створення унікального екофонду рослинного і тваринного світу Полісся.

А Єлінські ліси й зараз називають партизанськими. У 1941 році в молодих сосняках поблизу старовинного села Єліне було організовано табір обласного загону народних месників під командуванням Олексія Федоровича Федорова, згодом  двічі Героя Радянського Союзу. Так «народився» легендарний «Лісоград», партизанська «республіка» на окупованій ворогом  Чернігівщині.

До 70-річчя партизанського руху на Україні на місці дислокації колишнього партизанського об’єднання створено музейно-меморіальний комплекс. У його реконструкції активну участь взяли  й чернігівські лісівники. І найзначніший, найвагоміший внесок — корюківчан.