Новгород-Сіверський лісгосп
Ліси Новгород-Сіверщини дихають історією
І сьогодні в лісах Новгород-Сіверщини відчувається відгомін сивої давнини, живуть легенди про подвиги дружини князя Ігоря в його походах проти ворогів Київської Русі. Тут все дихає історією, славною минувшиною.
А заповідний Узруївський ліс розмовляє з відвідувачами голосом забутих віків. Петро І, засновник російського флоту, своїми Указами повелів вважати заповідними ліси, де ростуть дерева, придатні для кораблебудування.
За розпорядженням Адміралтейської колегії капітан-лейтенант Шишкін обстежив ліси від Брянська по Десні — до впадання її у Дніпро. Відтоді щороку окружні управління почали відряджати у підпорядковані їм губернії й повіти особливі партії, які до осені повинні були вести пошуки і таврувати корабельні дерева.
Корабельні ліси, згідно з Лісним статутом 1817 року, мали рости на пристойному грунті і розташовувались від пристаней на відстані — не далі 100 верств і 25 верств від малих річок, якими можна було сплавляти ліс навесні. Можливо, саме ця «геофізична» обставина й зберегла до наших днів перлину Узруївського лісу — «петровський» заповідник: 14-гектарну ділянку унікальних корабельних сосен. Тут, на східному березі мальовничого озера, з незапам’ятного часу б’ють джерела з цілющою водою. Місцеві лісівники облаштували для відвідувачів рекреаційний пункт, щоб люди приїздили сюди за джерельною водою.
…У 1924 році на базі державних лісів і окремих урочищ, що належали приватним особам, було організовано Новгород-Сіверське лісництво, яке у 1929-ому стало лісгоспом, у 1931 — ліспромгоспом. А у 1936 році підприємству знову повернули стару назву «лісгосп», який підпорядковувався Головлісохороні при РНК (Раді народних комісарів). Його першим директором призначено Михайла Слюнька, учасника І-ої світової та громадянської воєн.
У 1940-ому році — за наказом Київського територіального управління Головлісохорони — всі ліси місцевого значення передавалися в єдиний державний фонд. І Новгород-Сіверський лісгосп було розділено на Коропський та Н.- Сіверський.
Незабаром розпочалася Велика Вітчизняна війна. В тяжку годину окупації нашого краю німецько-фашистськими загарбниками ліси зазнали великих втрат. Та відразу після звільнення Чернігівщини від ворога — з осені 1943 року — в області розпочалося відродження лісового господарства. Вже у вересні — за розпорядженням уповноваженого ЦК КП(б)У і РНК УРСР полковника Топчія — відновлює свою роботу Новгород-Сіверський лісгосп у тих межах, в яких він існував до початку війни. До нього входило тоді сім лісництв: Орликівське, Семенівське, Краснохутірське, Костобобрівське, Узруївське, Вороб’ївське та Н.-Сіверське.
А у березні наступного року підприємство знову очолив Михайло Слюнько, що повернувся з евакуації і самовіддано трудився на цьому посту у найскладніший період — до 1950-го року. За заслуги перед Батьківщиною Михайла Михайловича нагороджено орденом Леніна. Він прожив 95 років і користувався шаною й повагою багатьох поколінь чернігівських лісівників.
У вересні 1961 року до складу Н.-Сіверського лісгоспу були включені Лізунівське та Володимирівське відділення підсобного господарства. У цей період розпочалося будівництво контор Кіровського, Володимирівського та Лосківського лісництв, а також цеху переробки деревини в селі Лоска і житлових споруд для працівників підприємства як у лісництвах, так і у Новгороді-Сіверському.
У вересні 1973 року директором лісгоспу було призначено вмілого організатора Йосипа Райчинця. За його керівництва на підприємстві відбулися значні зміни. Так, у 1980 –ому році завершилося будівництво нижнього складу з під’їзною колією в Н.-Сіверському, а в 1981-ому — у місті добудована нова контора лісгоспу та зведені житлові будинки для лісівників.
Нині площа лісів держлісгоспу становить 30 тис. га, а на його території такі лісництва: Володимирівське, Грем’яцьке, Узруївське, Кіровське, Краснохутірське, Лосківське та Задеснянське. Підприємство має потужний нижній склад, автоколону, два цехи по переробці деревини, ділянку для сільськогосподарського виробництва. У лісгоспі виконується повний комплекс лісокультурних, лісогосподарських та лісозаготівельних робіт.
Без участі місцевих лісівників не обходиться в районі жоден захід по благоустрою. Підприємство надає спонсорські допомоги школам та дитсадкам, підтримує розвиток спорту.
28 грудня 2018 року наказом Державного агентства лісових ресурсів Сезоненка Сергія Анатолійовича призначено на посаду директора ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство».
Сергій Сезоненко народився 20 листопада 1972 року в місті Орджонікідзе (з 2016 року – Покров) Дніпропетровської області. У 2003 році закінчив Великоанадольський лісовий технікум. У 2014 році закінчив Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва за спеціальністю «інженер лісового господарства».
Трудову діяльність у лісовому господарстві розпочав в 2000 році у Краснолиманському держлісгоспі Донецької області, де працював на різних посадах до 2011 року.
З 2013 року працював на Чернігівщині в ДП «Чернігівський військовий лісгосп» Міністерства оборони України, в тому числі з жовтня 2014 по березень 2018 року – на посаді директора та заступника директора підприємства. Одружений.
Нового керівника ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство» представив колективу директорів підприємств та апарату обласного управління начальник управління Олександр Демченко. Він побажав наснаги і терпіння у нелегкій справі забезпечення стабільної роботи підприємства та покращення виробничих показників.
В свою чергу, Сергій Сезоненко висловив слова подяки за надану довіру.