Чернігівський лісгосп
Контакти підприємства:
Державне підприємство «Чернігівське лісове господарство» території п’яти адміністративних районів: Ріпкинського, Чернігівського, Менського, Куликівського та Козелецького. Структурні підрозділи підприємства: Мекшунівське, Славутицьке, Пакульське, Чернігівське, Березнянське, Красилівське, Любецьке лісництва.
Поштова адреса ДП «Чернігівське лісове господарство»: 14013 м.Чернігів, вул. О. Молодчого,18, електронна адреса: chernigivlisgosp@ukr.net, контактний телефон: (046)266-61-74
Веб-сайт підприємства: https://chernigivlisgosp.com.ua/golovna.html
Офіційна сторінка підприємства в мережі Facebook: https://www.facebook.com/Chernigivlisgosp/
Графік особистого прийому громадян директором, головним лісничим,
головним інженером ДП «Чернігівське лісове господарство»
Посада керівника органу виконавчої влади, його заступників | Місце прийому (адреса) контактний телефон | Дні та часи прийому |
Директор:
Ревко Юрій Анатолійович |
приймальня ДП «Чернігівський лісгосп» 2 поверх, м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 18, 66-61-74 | вівторок з 09.00 – 12.00 |
Головний лісничий:
Фесюн Вадим Михайлович |
Кабінет головного лісничого 1 поверх, м. Чернігів, вул. О.Молодчого,18 3-16-26 | середа з 09.00 – 12.00 |
Головний інженер:
Полубень Михайло Васильович |
кабінет головного інженера 2 поверх, м. Чернігів, вул. О.Молодчого,18 3-27-96 | четвер з 09.00 – 12.00 |
Історична довідка
Державне підприємство «Чернігівське лісове господарство» організоване в 1936 році на базі водоохоронних лісів. До 1950 року лісгосп займався тільки веденням лісового господарства: лісовідновленням, рубками догляду за лісом і охороною та захистом лісу від пожеж.
Починаючи з 1960 року держлісгосп займається комплексним веденням лісового господарства: лісозаготівлею і переробкою деревини.
Контора ДП «Чернігівський лісгосп» знаходиться у м. Чернігові по вул. О. Молодчого, 18. На місці будинку контори знаходилась садиба графів Милорадовичів з палацом, побудованим у 1790 р. в якому Г.П. Милорадович на початку ХІХ століття двічі приймав царя Олександра І.
Сьогодні ДП «Чернігівський лісгосп» – велике комплексне лісогосподарське підприємство, територія лісового фонду якого складае 55573 га.
Місцезнаходження і площа
Державне підприємство „Чернігівське лісове господарство” (далі лісгосп) розташоване в північно-західній частині Чернігівської області на території п’яти адміністративних районів: Ріпкинського, Чернігівського, Менського, Куликівського та Козелецького.
Поштова адреса: 14013 м.Чернігів, вул.О.Молодчого,18
Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
Найменування лісництв, місцезнаходження контор | Адміністративні райони | Площа, га |
Мекшунівське, с.Мокрі Велички | Ріпкинський | 7253 |
Славутицьке, м.Славутич | Чернігівський | 9735 |
Ріпкинський | ||
Пакульське, с.Пакуль | Чернігівський | 10825 |
Чернігівське, м.Чернігів | Чернігівський | 8564 |
Куликівський | ||
Березнянське, смт.Березне | Чернігівський | 6556 |
Куликівський | ||
Менський | ||
Красилівське, кв.45 вид.41 | Чернігівський | 4163 |
Любецьке, смт.Любеч | Ріпкинський | 8477 |
Всього по лісгоспу | 55573 |
Організація території. Обсяг та характер виконаних лісовпорядних робіт
Чернігівський лісгосп був організований в 1936 році згідно постанови РНК від 02.07.1936 р. № 528 на базі водоохоронних лісів. В відповідності з постановою РМ УРСР від 06.10.1959 р. № 1551 і постановою КМ УРСР від 30.11.1959 р. № 1834 “Про реорганізацію системи управління лісового господарства і лісозаготівель” лісгосп був реорганізований в лісгоззаг.
До організації лісгоспу частина лісів, які в подальшому ввійшли до складу лісгоспу, входили до складу Чернігівського лісгосптресту, а частина – в систему лісів місцевого значення з підпорядкуванням райвиконкомам. Ліси системи лісгосптресту були лісовпорядковані вперше в період 1925-1929 роках, а ліси місцевого значення – в 1934-1936 роках.
За ревізійний період з 1992 по 2011 роки в адміністративно-господарському поділі лісгоспу пройшли значні зміни. Було організовано “Головне підприємство” при обласному управлінні лісового господарства, до складу якого ввійшло Чернігівське лісництво, на підставі наказу Держкомлісу України від 26.01.1998 р. № 12 і відповідного наказу по об’єднанню “Чернігівліс” від 29.01.1998 р. № 7.
Відповідно до наказу Держкомлісгоспу України від 20.10.2004 р. № 178 “Про реорганізацію об’єднання “Чернігівліс” до складу Чернігівського лісгоспу були передачі Любецьке і Чернігівське лісництва. Згідно наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 24.05.2011 р. № 179 із складу лісгоспу було виключено Дроздівське і Олешівське лісництва.
Згідно наказу Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства від 04.11.2011 р. № 106 “Про реорганізацію Ведильського лісництва і зміну меж Мекшунівського, Пакульського та Славутицького лісництв ДП “Чернігівське лісове господарство” Ведильське лісництво ліквідовано.
Перше лісовпорядкування лісів, які входять до складу лісгоспу проводилось після війни, в 1950 році з використанням фотознімків на 100 % площі. Наступні лісовпорядні роботи проводились в 1961, в 1971, в 1980 роках. В архівах збереглися такі матеріали цих робіт: проекти організації і розвитку, таксаційні описи, планово-картографічні матеріали.
Попереднє лісовпорядкування було проведено в 1991 р. 2-ю Українською експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року по І розряду.
Починаючи з 1992 року на всій території лісгоспу проводиться безперервне лісовпорядкування. Воно заключається в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.
З 2002 року безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів. Проведена додаткова таксація лісових ділянок стиглих і пристигаючих насаджень, можливих для експлуатації, молодняки до 20 років та насадження, які проектуються під проріджування і прохідні рубки. Були встановлені нові розрахункові лісосіки по рубках головного користування та рубках формування і оздоровлення лісів.
Нинішнє лісовпорядкування проведено за 1 розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради, технічної наради за підсумками польових робіт та координаційно-технічної наради.
Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.
Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для коригування запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення відносних повнот під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці “Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1.0”, розроблених кафедрою лісової таксації УСГА, затверджених Мінлісгоспом України 15 листопада 1991 року.
Виключення особливо-захисних лісових ділянок, проектування способів рубок і необхідних лісогосподарських заходів здійснювалося у відповідності з діючими нормативними документами:
– Лісовий кодекс України (1994 р.);
– Порядок поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок (2007 р.);
– Правила поліпшення якісного складу лісів (2007 р.);
– Правила рубок головного користування в лісах України (2010 р.);
– Санітарні правила в лісах України (1993 р.).
– На території лісгоспу дослідні роботи не проводились.
Природно-кліматичні умови
Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до Чернігівського Полісся. Район розміщення лісгоспу лежить у межах Придністровської низовини. Поверхня полого-хвиляста моренно-зандрова (на схилах – алювіальнна) рівнина з лесовими островами, розчленована прохідними долинами.
Клімат належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони.
Період з температурою понад +10оС становить 159 днів.
Негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень пізні весняні та ранні осінні заморозки.
Територія лісництва за характером рельєфу є рівнинна, дещо піднята на північному сході з загальним нахилом на південний захід до Дніпра. Середня висота над рівнем моря складає 80-100 м. Грунти в районі розміщення лісгоспу відрізняються великою різновидністю. Пісчані і супісчані ґрунти займають широку смугу вздовж лівого берега р.Дніпра і межиріччя р.Дніпра і Десни. Переважаючими супісчаними грунтами характеризується Ріпкинський і Чернігівський райони. Супісчані ґрунти переходять за р.Десну в районі “Краснянської дачі” Красилівського лісництва і тягнуться на південь. В Березнянському лісництві і в ряді урочища Чернігівського лісництва супісчані ґрунти змінюються лесовидними суглинками.
Кліматичні показники
Найменування показників | Одиниця вимірювання | Значення | Дата |
1. Температура повітря: | |||
– середньорічна | градус | +6,4 | |
– абсолютна максимальна | градус | +37 | |
– абсолютна мінімальна | градус | -37,8 | |
2. Кількість опадів на рік | мм | 559 | |
3. Тривалість вегетаційного періоду | днів | 195 | |
4. Останні заморозки весною | 09.05 | ||
5. Перші заморозки восени | 22.09 | ||
6. Середня дата замерзання річок | 15.12 | ||
7. Середня дата початку паводку | |||
8. Сніговий покрив: | |||
– потужність | см | 23 | |
– час появи | листопад | ||
– час сходження у лісі | березень | ||
9. Глибина промерзання грунту | см | 85 | |
10.Напрям переважаючих вітрів по сезонах: | |||
– зима | румб | Пз | |
– весна | румб | З | |
– літо | румб | ПнЗ | |
– осінь | румб | З | |
11.Середня швидкість переважаючих вітрів | |||
по сезонах: | |||
– зима | м/сек. | 4,2 | |
– весна | м/сек. | 3,5 | |
– літо | м/сек. | 2,9 | |
– осінь | м/сек. | 4,0 | |
12.Відносна вологість повітря по сезонах: | |||
– зима | % | 70 | |
– весна | % | 75 | |
– літо | % | 71 | |
– осінь | % | 73 |
Ерозійні процеси на території розташування лісгоспу незначні, але спостерігається значний розмив берегів річок Дніпро і Десна.
Характеристика рік та водоймищ
Найменування рік та водоймищ | Куди впадає ріка | Загальна протяжність, км; площа водоймищ, га | Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м |
згідно нормативів | |||
Дніпро | Чорне море | 2285 | 3000 |
Десна | Дніпро | 1126 | 3000 |
Пакулька | Дніпро | 45 | 150 |
Територія лісгоспу розташована в басейнах рік Дніпро, Десна.
Та частина території, яка заливається поверхневими водами називається заплавою. Головною особливістю грунтоутворення в заплавах річок є розвиток заплавних і алювіальних процесів. Крім того русла річок можуть мондрувати, що визначає зміну напруженості алювіального режиму і зумовлює строкатість алювіальних грунтів, за гранулометричним складом. Породний склад заплав дуже різноманітний і визначається рівнем залягання грунтових вод. В притерасних зниженнях заплав в умовах надмірного зволоження рівень грунтових вод динамічний від поверхні до 0,5-1,0 м, нижче не опускається. В цих умовах зростають насадження вільхи чорної і верби. На заплавах у місцях доброї проточності грунтових вод, яка сприяє їх насиченості киснем, а також підвищеній дренованості в прирусловій зоні за рахунок переходу висот 2-3 м із меженним рівнем води в руслі річки зростають інші деревні породи. Оглеєння є пріоритичним напрямом у диференціації грунтоутворення на загальну алювіальному фоні заплав. Інтенсивність його та глибина залягання у профілі грунтів визначається глибиною знаходження грунтових вод. Останні впливають і на характер рослинного покриву. Грунти розділяються на алювіальні лучні (оглеєнніям охоплено материнську породу і нижній перехідний горизонт), алювіально лучно-болотні (оглеєння починається з верхнього перехідного горизонту) і алювіальні болотні (оглеєний увесь профіль).
За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до свіжих. На долю лісових ділянок з надмірним зволоженням приходиться 5,1 % площі, вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок. Болота займають площу 663,4 га.
Рівень грунтових вод 2-4 м.
За період 2008-2009 рр. Комплексною експедицією на всій площі лісгоспу виконані лісотипологічні обстеження, матеріали яких були використані при проведенні теперішнього базового лісовпорядкування.
Основні галузі народного господарства в районі розташування лісгоспу
Район розташування лісгоспу відноситься до числа промислово-аграрних районів області з розвинутою текстильною і хімічною промисловістю і розвинутим сільських господарством.
Переробкою деревини займаються приватні підприємці, лісгосп переробкою деревини практично не займається.
В зоні діяльності лісгоспу здійснюють виробничу діяльність два агролісгоспи і один військовий лісгосп.
Лісистість адміністративних районів, на території яких розташований лісгосп складає 26,1 %. Ліси на території лісгоспу розташування лісгоспу розміщені нерівномірно.
Заготівля деревини та її реалізація
Основні сортименти, які заготовляються в лісгоспі: пиловник сосни (52 %), фанерний кряж і пиловник березовий (1,8%), фанерний кряж і пиловник вільхи (1,8%), технічна сировина хвойних порід (12,%), пиловник м’яколистяних порід (3,1%).
Найбільшими споживачами деревини є поставка на експорт (17,7 тис.м3), внутрішній ринок (57,3 тис.м3) і для власних потреб – 1,9 тис.м3.
Найбільшим попитом в споживачів користується пиловник сосни, фанерний кряж і пиловник берези, фанерний кряж вільхи, технологічна сировина хвойних порід для розпалювання.
Характеристика шляхів транспорту
Район розташування лісгоспу характеризується добре розвинутою мережею шляхів транспорту загального користування. Основними транспортними магістралями в зоні діяльності лісгоспу є автодороги Санкт-Петербург-Київ-Одеса; Чернігів-Новгород-Сіверський; Чернігів-Славутич; Чернігів-Любеч.
Протяжність лісогосподарських доріг на території лісгоспу складає 41 км, із них з твердим покриттям 34,3 км.
Загальна протяжність шляхів транспорту за нормативами на 1000 га площі складає 51,3 км, а ступінь забезпеченості відповідно до нормативів 80%.
По території лісгоспу проходить також Південно-західна залізна дорога.
Більшість лісових доріг має невисокий технічний стан, на них відсутні паспорти, час експлуатації раніше збудованих чи поліпшених доріг перевищує 30 років. Такі дороги потребують капітального ремонту.