Чому Держлісагентству важливо залишатися у підпорядкуванні Міндовкілля
Кабінет Міністрів прийняв рішення щодо відтермінування питання повноважень Міністерства аграрної політики і продовольства України до 1 березня. Як вже повідомляла наша газета, згідно з Урядовою постановою від 28 грудня 2020 року № 1344 було скасовано рішення про приєднання Мінагрополітики до Міністерства розвитку економіки. Наміри відновленого Мінагрополітики повернути у своє підпорядкування Агентство лісових ресурсів були неоднозначно сприйняті суспільством. Продовжується активне обговорення ситуації, розпочате у попередньому номері газети.
Юрій БОЛОХОВЕЦЬ, т.в.о. Голови Держлісагентства:
– Ліси України зростають у різних природних зонах і потребують різних підходів до лісовирощування. Природним шляхом ліси самовідновлюються лише на Поліссі і в Карпатах. Тому, для стабілізації й покращення екологічної ситуації в країні, особливо в регіонах із великою щільністю населення і промисловим навантаженням на довкілля (Південь і Схід), необхідно вести державну політику на збільшення площі лісів, їх охорону і захист, застосування методів наближеного до природи лісівництва й заходів, направлених на посилення адаптивної здатності лісових екосистем.
Тому, Держлісагентство підтримує позицію щодо спрямування своєї діяльності через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів. Ми за те, щоб питання охорони біорізноманіття і саме ведення лісового господарства вирішувалося комплексно в рамках одного Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.
Василь МАСЮК, Голова Громадської ради при Держлісагентстві України:
– У попередньому номері газети «Природа і суспільство» опубліковано статтю, в якій викладено бачення Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка як проводити реформування Держлісагентства, коли воно перейде в підпорядкування цього міністерства. Ми обговорювали питання відомчого підпорядкування на останньому засіданні Громадської ради при Держлісагентстві. Представники громадських організацій хочуть, щоб професіонали лісового господарства мали змогу самостійно вирішувати стосовно напрямків розвитку галузі. Але враховуючи реалії сьогодення і висловлену паном Романом позицію вважаю, що сьогоднішнє підпорядкування Держлісагентства Міндовкіллю має на порядок більше позитиву. Пан Лещенко знову піднімає питання єдиної компанії і що ще гірше – вважає, що це повинна бути акціонерна компанія, тобто прямий шлях до приватизації лісів, проти чого виступає все громадянське суспільство. А що значить передавання лісу в ОТГ? Це повністю суперечить чинному законодавству і при відсутності в ОТГ потужностей для професійного управління лісами призведе до їх деградації. Лісове господарство виконує важливу економічну функцію – забезпечення суспільства деревинною сировиною, але, разом з тим, є важливим екосистемним гравцем, який забезпечує сталість і біорізноманіття наших лісів. Тому, якщо не стоїть питання перепідпорядкування Держлісагентства напряму Кабінету Міністрів України, краще хай залишається в структурі Міндовкілля, бо кожна зміна підпорядкування, як показує практика, шкодить сталому розвитку галузі.
Ігор ЛИЦУР, доктор економічних наук, професор. Національна академія наук України:
– Лісове господарство України є стратегічною галуззю економіки, яка безпосередньо впливає на всі процеси в господарських екосистемах. За роки свого існування ДАЛРУ було як самостійним органом центральної влади (Міністерством лісової промисловості), так і підпорядковувалось іншим ЦОВВ. Для лісівників не є принциповим питанням відомче підпорядкування галузі. Головне – це фаховість, професійність і неупередженість працівників ЦОВВ, які формують та реалізують державну політику у сфері лісового та мисливського господарства. На жаль, практика останніх років показує, що ЦОВВ, яким підпорядковувалося ДАЛРУ, лісівників «слухають» проте не «чують». Тому нині, на мою думку, немає необхідності змінювати відомче підпорядкування ДАЛРУ, а є необхідність у конструктивній співпраці, яка б дала змогу провести реформи в галузі. Це забезпечить розширене відтворення не лише деревини, а і всіх супутніх корисностей лісу, на які існує платоспроможний попит суспільства. Ми за стале ведення лісового господарства з можливістю довгострокового планування господарської діяльності задля формування високорентабельних виробництв, зберігаючи при цьому лісові екосистеми, що забезпечують економічні й екологічні вигоди для населення.
Олексій ГОЛУБЧАК, директор УкрНДІгірліс, к.с.-г.н., член президії ЛАНУ:
– За 30-літню історію незалежної України лісове господарство встигло «побувати» у віданні і Міністерства екології, і Міністерства АПК, і навіть самостійною одиницею.
Сьогодні увага громадськості до лісу, лісогосподарської сфери як ніколи пильна, що свідчить про велику значимість лісової галузі для суспільства.
Тому, стоїть питання скоріше – куди йдемо? А вже потім – з ким?
Вважаю, що спершу нам потрібно розробити лісову політику, функціонал державного органу управління лісового господарства, визначити стратегію дій, розробити дорожню карту розвитку лісової галузі на найближчі 20 років, давши таким чином українському суспільству ясний посил куди йдемо, а вже потім ділити сфери впливу та ресурси.
На мою думку, ДАЛРУ на даному етапі повинне залишитися у Міністерстві захисту довкілля, оскільки зміна підпорядкування в середині бюджетного року, коли структура міністерства АПК до кінця не сформована, призведе до повного колапсу фінансування (перереєстрація установи, кошторисів доходів і видатків, зняття юридичних та фінансових зобов’язань) і паралізує роботу державних структур лісового господарства, які частково фінансуються з державного бюджету.
Переконаний, що на сьогодні лісовій галузі, як і суспільству, потрібний розважливий науково обґрунтований рух уперед.
Газета “Природа і суспільство”
