Добре здоров’я лісу – запорука максимальної віддачі його багатств людині

У цьому твердо переконаний директор ДП «Остерський військовий лісгосп» Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Борисович Брайко.

Про основні найпекучіші проблеми сучасного лісогосподарювання, пов’язані в останнє десятиріччя зі зміною кліматичних умов, нашестям верхівкового короїда, усиханням значних площ аборигенних лісів, антропогенних та інших факторів, які згубно впливають на здоров’я лісу, і йдеться в розмові науковця та лісівника-практика з кореспондентом часопису «Ліси Чернігівщини».

 

– Володимире Борисовичу, які основні напрямки діяльності очолюваного Вами трудового колективу і спеціалістів держпідприємства «Остерський військовий лісгосп»? Адже не секрет, що Остерський військовий лісгосп, як і решта держпідприємств, підпорядкованих ЧОУЛМГ, нині переживає непрості часи, пов’язані як з реформуванням, так і з низкою негативних факторів, які прямо чи опосередковано завдають лісові шкоди й тим самим заважають динамічному розвитку галузі. У чому вбачаєте стратегію допомоги українському лісові, в тому числі, звичайно, і лісам Сіверського краю, щоб зробити їх дужчими і продуктивнішими, аби із нашої зеленої скарбниці і прийдешні покоління могли черпати багатства її фауни і флори?

– В.Б. Об’ємне запитання і за суттю, і за фактологією. Але якщо дуже стисло відповідати на нього, то передусім хочу наголосити: найголовніші напрямки роботи лісівників, держпідприємств галузі, їх підрозділів і спеціалістів визначені Лісовим кодексом України. Він – чіткий орієнтир у повсякденних турботах для кожного лісівника, керівників держпідприємств, представників лісової науки, державних посадовців всіх рангів, в тому числі і народних депутатів. Шкода лишень, що беручись за реформування лісової галузі, останні не завжди звіряють свої наміри з буквою Лісового кодексу України – цієї своєрідної конституції для всіх лісівників держави. Якщо ж коротко, то найголовнішим для нас, остерських лісівників, є охорона лісу від пожеж, від самовільних рубок, суворе дотримання санітарно-екологічних нормативів у лісогосподарюванні і, звичайно ж, наполеглива і послідовна робота з лісовідновлення. Як хлібороб підтримує урожайну силу поля добірним насінням і добривами, так і кожний лісівник, дбаючи про добре здоров’я, щедру віддачу від лісу, має повсякчас тримати в полі зору саме лісовідновлення з усім комплексом вчасного і якісного проведення лісокультурних заходів.

Наші лісівники якраз і ставлять за мету не переробку деревини, а високоякісне ведення лісогосподарювання, основою якого має стати науковий підхід до справи лісовідновлення. Шкода, звичайно, що ця важлива справа іноді чомусь відсунута на другий план. А на перший – лісопереробка і лісозаготівля через збільшення рубок головного користування. Я, звичайно, усвідомлюю головну причину цього – максимальне наповнення держбюджету, в тому числі і за рахунок підвищення питомої ваги надходжень до нього від продажу лісосировини, товарів деревообробки на експорт тощо. Все це зрозуміло. Не слід лісівникам випускати з поля зору ні на мить справу грамотного догляду за лісами, бо вони, ці наші поліські велетні, вмирають хоч і повільно, але назавжди. Північне Полісся з його бідними ґрунтами, безліччю малих річок і озер, боліт ні в якому разі не повинне перетворитися на пустку. Так, наш чарівний край завжди оберігали і оберігають ліси! Таким чарівним краєм маємо передати наше Полісся і прийдешнім поколінням.

– Задля цього що б визначили Ви як найголовніше?

– В.Б. Найголовніше – фаховий догляд за лісом із залученням до цієї важливої справи здобутків лісової науки. Догляд за лісом, звичайно ж, передбачає як рубки формування якісних лісів, так і санітарні, в тому числі суцільні, щоб врятувати здоровий ліс, жертвуючи хворим, сухостійним, ураженим верхівковим короїдом, іншими хворобами… Тут мені спадають на думку слова корифея лісової науки Погребняка П.С. про те, що рубки догляду – це виховання лісу. Краще й не скажеш! Справді, щоб дитина не потрапила в біду-халепу, батьки теж застосовують іноді суворі методи виховання, зате дитина виховується розсудливою й обачною. Ось так маємо і ми лісівники, чинити з лісом.

Моє бачення: багато нині в лісі ще здійснюється того, що спрямоване не задля продуктивного «виховання лісу». Натомість зосереджуємо спільні зусилля не туди, де вони найпотрібніші, а зовсім на другорядних для лісу речах. Втрачаємо час – втрачаємо здоров’я лісу. А в умовах динамічних кліматичних змін – це неприпустимо. Скажу відверто: серце заходиться від болю, коли бачу цілі масиви висохлого лісу, «роздягнутих» верхівковим короїдом сосон, які ще б жили і жили, радуючи нас своєю красою і величчю. Але тут є ряд своїх причин.

– Що ж робити? Чому так сталося?

– В.Б. В умовах глобального потепління я спостерігав, що рослини навіть змінюють свій ареал і замість аборигенів їхнє місце заповнюють ті, які властиві зонам Лісостепу і навіть Степу, як-от волоський горіх, абрикос. Колись мій батько, потомствений лісівник, до речі, як і його батько, доклав чимало зусиль, щоб приживити на власній садибі волоський горіх, абрикос. Він ніяк не хотів приживатися – вимерзав. А зараз погляньте: сила-силенна цих дерев росте на дачах, вулицях сіл, на присадибних ділянках… І все це через очевидні, відчутні і для людей, і для рослин зміни клімату, які чергуються приблизно через кожні тридцять років.

Маємо нині істотні зміни погодних чинників, до речі, до цих змін і ми, люди, прикладаємо неабияких «зусиль». Через це всихають гектари хвойних лісів, висихають болота, міліють місцеві річки й озера. Такому явищу лісівники можуть протиставити тільки науково обґрунтовану, системну і постійну роботу, в якій головне – домогтися динамічного і якісного лісовідновлення. Після різних видів рубок, слава Богу, зменшилася кількість сухостійних дерев. Я маю на увазі наше господарство. Цьому й погода сприяла: вже друга зима була на зиму схожа – з глибоким снігом і морозами, а не з суцільними відлигами й посухою.

Підсумую сказане: в руслі оздоровлення лісів, посиленого їх догляду треба виховувати лісові кадри, вести просвітницьку роботу серед людей, школярів. Матимемо в здобутку нову, прогресивну лісову культуру людей, нове їхнє мислення щодо лісу.

Другою надважливою, я б сказав, проблемою, яка потребує постійного контролю за її реалізацією є питання лісовідновлення. До слова, мої батько і дід, будучи лісівниками, в основному тільки цим і займалися, а не переробкою (в ті часи це було відокремлено). Ну ще, звичайно, доглядом і всебічною охороною лісу. У себе ж, в Остерському військовому лісгоспі, ми приділяємо відновленню лісів неослабну і постійну увагу. Ось деякі статистичні дані для порівняння – як колись займалися лісовідновленням і як займаються ним тепер. У далекі вже від нас роки, на гектар саджали по 8-10 тисяч саджанців сосни звичайної. Тепер – лише по 6 тисяч саджанців. Я схиляюсь до технології густішої посадки.

До нашої бесіди з цього приводу приєднується і головний лісничий Остерського лісгоспу Олег Павлович Кулініч.

– За минулий рік в лісгоспі посадили 102 гектари молодого лісу. В основному на площах рубок головного користування і згарищах. Зокрема й біля с. Косачівка завершено заліснення згарища 2008 року. Вже те місце акацією почало заростати, бо, звісно, природа не терпить пустоти. Тепер у лісгоспі проводимо активне лісовідновлення – в середньому на 90 гектарах щороку садимо ліс. Маємо три розсадники загальною площею 2,6 га, три теплиці, п’ять коробів. В 2018 році стовідсотково забезпечили себе власним садивним матеріалом. Правда, трохи закупили насіння сосни кримської. Експериментуємо з нею, висаджуючи її в різних умовах. Побачимо, як приживеться. У с. Косачівка придбали будинок під лісництво, де зосереджуємо техніку і тамтешніх жителів забезпечуємо роботою. Біля лісництва збудували короб для вирощування посадкового матеріалу.

Щоб поліпшити життєздатність аборигенних деревостанів, будемо підсаджувати до них і невластиві Північному Поліссю види. Цього року плануємо заготовити більше 10 видів насіння різних порід. Сміливо вводимо для біорізноманіття насаджень березу, дуб звичайний та червоний. Ґрунти в нас піщані, легкі. Бува, піднімаються навіть піщані буревії, коли сильний вітер. Отож, ліс є і захисником від вітрової ерозії ґрунтів…

– В.Б. Іще на одну проблему сьогодення хочу звернути увагу. Сьогодні як ніколи лісівникам потрібно йти в ногу з наукою. Чим більше науковців залучатимемо до проблем лісу, тим успішніше і швидше ці проблеми вирішуватимуться. Ось нещодавно приїздив до лісгоспу директор Новгород-Сіверської науково-дослідної станції Анатолій Миколайович Жежкун. Ґрунтовно обговорили і порадились, як об’єднаними зусиллями практиків і науковців вирішувати назрілі для наших лісів проблеми. Також цікаво і всебічно обґрунтовано підходить до біології лісу професор доктор наук НУБіП України Гойчук А.Ф., в тому числі до ураження верхівковим короїдом сосни звичайної.

А на завершення хочу сказати про питання суцільних рубок при головному користуванні лісом в нашій державі. Я думаю, на часі обговорити в наукових колах та суспільстві інші підходи до ресурсу, більш гуманні та обачливі.

На часі впровадити більш природні – вибіркові та поступові рубки. Можливо, розробити наш, український підхід до рубок, відійти від шаблонів. Адже кожному окремому біогеоценозу притаманні свої «рецепти» для оздоровлення лісу!

 

Розмову вів Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Мапа

Погода у Чернігові
Календар
Травень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
© 2024 Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства