Екзотичний дендропарк Віктора Волка

В екзотичному дендропарку Віктора Волка близько 60 порід дерев-екзотів. Барбарис, сибірський кедр, різні види верби, сосни, ялини, туї, ялівцю, глоду, ліщини – всього одразу й не перерахувати. Упродовж 24-ох років Віктор Миколайович є незмінним лісничим Блешнянського лісництва – працює там, де іншим не під силу. Прикордоння, радіація, нестача робочої сили – у важких умовах доводиться господарювати 64-річному лісівнику. Але яким би не був заклопотаним Віктор Миколайович, він завжди знаходить час для свого дітища – екзотів.

Ці ліси абсолютно закриті від людей

Біля входу до контори Блешнянського лісництва ДП «Семенівське лісове господарство» – живий вічнозелений паркан із туї. Вигляд просто зачаровує! На території лісництва ще краще – рівненько пострижені кущі та газони, доглянуті розсадники, живий паркан зі струнких ялин… А скільки екзотичних дерев, при назві яких язик заломлюється! Це – дітище лісничого Віктора Волка. Нещодавно Віктор Миколайович відсвяткував 64-річчя. Уже б на заслужений відпочинок, та де там! Такі люди, як Віктор Волк, нині на вагу золота.
Незважаючи на поважний вік, Віктор Миколайович може дати фору молодим. Серед інших лісництв Семенівського лісгоспу саме Блешнянське має найбільший обсяг рубок головного користування. Розрахункова лісосіка – 16 тисяч кубометрів на рік! Рубається, вантажиться, рахується, садиться, доглядається – порівняно з іншими лісництвами майже вчетверо більше. До того ж працювати доводиться в нелегких умовах – під повсякденним піклуванням лісничого майже 7 тисяч гектарів лісу – важкого у санітарному та пожежному відношеннях. Частина території, за якою доглядає Віктор Волк, межує з Росією та належить до третьої зони радіаційного забруднення. Ці ліси абсолютно закриті від людей, тому й відчувається катастрофічна нестача робочих рук.
«По той бік людей практично немає – там села вимирають», – каже про суміжну Росію лісівничий.
Від головної контори Блешнянського лісництва до кордону з північним сусідом – менше 20-ти кілометрів. Тут діє особливий прикордонний режим.
«Якщо виїздить наша бригада, ми письмово повідомляємо про це прикордонників, – пояснює тонкощі повсякденної роботи Віктор Миколайович. – За всі ці роки російських прикордонників я ні разу не бачив, а з нашими – хороші стосунки. До речі, на кордоні українські прикордонники ставлять паркан – ця загорожа не суцільна, а російські кинули колючий дріт – плутанку. Людині пройти через неї, звісно, не проблема, а от тварина, яка туди потрапить, живою не вибереться, – продовжує Віктор Волк. – Але щоб хтось ходив по той бік, я такого не бачив. Та й кому тут ходити? Хіба грибникам. У нас тут люди «на лисичках» виживають, то, може, й заходять на територію Росії. Місця там безлюдні, грибів має бути вдосталь».

Ростити гарне дерево треба з черенка

Віктор Волк – неабиякий естет. Окрім повсякденних клопотів у лісі, він так організував територію власного лісництва, що сюди не соромно привезти делегації директорів лісгоспів. На території контори лісництва росте близько 60 видів порід екзотів. Про кожне деревце лісничий може розповідати годинами.
«Оце росте барбарис, а це – сибірський кедр, – показує Віктор Волк. – Ось вже навіть перша шишка з горішками є. Збоку – верба, тис ягідний – отруйне дерево, яке живе дві тисячі років. А онде горіх чорний – він олійніший за грецький. Далі – різні види модрини – це дерево тоне у воді, не гниє, тому модрину використовували у будівництві дамб і гідротехнічних споруд, – розповідає Віктор Миколайович. – Це – верба нана, там – різні види ялівцю, кримська сосна, липа, глід «півнева шпора» – корисний для чоловіків, глід звичайний, ліщина, різні види ялиць, самшиту».
Більшості дерев по п’ять-шість років. Всі вони доглянуті і гармонійно розташовані одне біля одного. Складається враження, що перебуваєш не на території лісництва, а в екзотичному дендропарку.
Є тут і практичні в господарському значенні рослини. Наприклад, фундук – культурний сорт ліщини.
«Цей вид перспективний, але потребує спеціального ґрунту, на наших пісках він росте погано», – пояснює лісівник.
Віктор Волк ділиться головним секретом вирощування якісного дерева: «Щоб отримати те, що хочеш, треба вирощувати дерево з черенка».
Через віддаленість від густозаселених міст, навіть таку красу реалізувати проблематично. Тому екзоти зазвичай купують місцеві громадські та бюджетні установи. Ціни на них значно демократичніші за магазинні – в середньому до 50 гривень за одне деревце.
Блешнянське лісництво відоме ще й тим, що повністю забезпечує потреби Семенівського лісгоспу в сіянцях сосни. Вирощений тут посадковий матеріал є надзвичайно якісним. Наразі в теплицях лісництва росте близько півмільйона соснових сіянців. Всі вони чекають весни, коли розпочнеться основний сезон засаджування спорожнілих площ під нові ліси.

Віталій НАЗАРЕНКО,
спеціально для «Лісів Чернігівщини»