Глава Гослесагентства: Реализация программы “Зеленая страна” уже началась
Эксклюзивное интервью главы Государственного агентства лесных ресурсов Украины Юрия Болоховца информационному агентству “Интерфакс-Украина” (подается на украинском языке)
Автор: Дмитрий Кошевой
— Досить довго державне лісове агентство було у складі Міністерства аграрної політики. І ось тільки нещодавно воно було передано до Мінекології. Це суто бюрократичні зміни чи вони тягнуть за собою й ідеологічні?
— Зміни досить суттєві. Перебування під наглядом Мінагрополітики запам’яталось відміною бюджетного фінансування лісової галузі. Робочої комунікації взагалі не було. Підпорядкування Мінекології абсолютно виправданий крок, якій якісно покращив нашу роботу. Основна маса наших робочих питань знаходиться у Міністерстві екології. Сьогодні ми працюємо як єдиний синхронізований механізм. Міністерство формує політику, Дежлісагентство її реалізовує. У нас також плідна співпраця з екологічним Комітетом ВР, з народними депутатами. Це єдина команда, і протягом цього року є ряд важливих успіхів. Ми прийняли ряд нових законів. Це, наприклад, закон про збереження самосійних лісів, ухвалений у першому читанні. Ми внесли зміни у ряд нормативно-правових актів. Лісова галузь сьогодні стрімко розвивається та відновлюється. Ми вперше за багато років почали більше саджати, ніж вирубувати – завдяки зусиллям всієї команди президента почалось велике відродження лісів.
— Але досі є ліси й у іншому підпорядкуванні: наприклад, Міноборони, комунальні підприємства. За які ліси ви зараз відповідаєте? Яку частину лісів зараз контролюєте?
— Держлісагентство працює на території 7,6 млн гектарів лісів. Це 73% усіх лісів нашої держави. Решта лісів знаходиться у інших користувачів. Це й військові, й комунальні користувачі. Частка приватних лісів не дуже велика – до 1%. Хто більш ефективний власник? Цифри свідчать на нашу користь. Кількість пожеж, обсяг самовільних вирубок у нас значно нижче, а відсоток висаджених нових лісів, сплата податків у бюджет у державних лісах суттєво вище. Я не бачу альтернативи державному господарюванню – більш професійної, фахової команди на ринку просто не має. Крім того, лісове господарством не можна рівняти з сільським. Українській південь і схід – малопродуктивні лісі, які, в першу чергу, виконують захисні функції. З них не можна отримувати великі кошти. В ліси на сході та півдні, навпаки, потрібно вкладати кошти. Але ми повністю відкриті до співпраці з бізнесом. Бізнес у нас присутній і на заготівельних роботах, і на переробці деревини, і на посадці. Ми налаштовані розвивати державно-приватне партнерство. Зокрема, у напрямі висадки нових лісів.
— Які саме у вас стосунки з бізнесом? Він може брати ліс у оренду? Чи мова йде про приватизацію? Чи державно-приватне партнерство?
— Переважну більшість робіт із заготівлі, перевезення, створення лісових культур вже сьогодні виконує приватний підрядник. Замовник – державне підприємство. Є ряд об’єктів, споруд, механізмів, які ми передаємо бізнесу у оренду. Будь-ласка, інвестуйте, розвивайте, створюйте робочі місця. Але я противник приватизації державних лісів. Українські ліси це стратегічні об’єкти, це екологічна та кліматична безпека країни. Якщо бізнес бажає створювати приватні лісі на власних територіях – ми готові виступати партнером. Як професіонали готові надавати консультаційні, проєктні послуги, допомагати з садибним матеріалом. Ми вже укладаємо меморандуми із бізнес-структурами, які мають бажання висаджувати ліси за власні кошти. Сьогодні дуже багато бізнесу, особливо великого, який займається шкідливим виробництвом (хімія, металургія) замислюється над питанням вуглецевої нейтральності. Я дуже хочу, щоб висадка лісів стала трендом, якій підхоплять всі наші найбільші бізнес-групи, підприємці, політики. Ринок сільськогосподарської землі відкритий – купуйте землю, ми допоможемо створити вам ліс. Але державні ліси мають залишатись під контролем держави
— Я читав вашу біографію. У вас є досвід стажування у Британії. Наскільки, на ваш погляд, нинішня структура управління галуззю відповідає світовій практиці?
— Кращими за веденням лісового господарства є європейські країни – це країни Скандинавії, Прибалтики, Німеччина. Тому, звичайно, ми переймаємо найкращі міжнародні практики, вивчаємо досвід. Найголовніше, що вперше за багато років ми стали реально інвестувати в розвиток лісового господарства! Уряд нам повірив та знизив податок на прибуток для лісгоспів з 80% до 50%. Завдяки цим коштам ми вже суттєво оновили матеріально-технічну базу. Ми за півроку інвестували більше, ніж до нас за останні п’ять років. Закуплені сучасні пожежні автомобілі та модулі, вже будуються сучасні розсадники для вирощування якісного садибного матеріалу. Ми підняли на 44% зарплату, і у нас самовільні рубки зменшились у 8 разів! Середня зарплата сьогодні у галузі – 14,5 тис грн. Це для сільської місцевості адекватні гроші, які мотивують людей не ризикувати робочим місцем. І в результаті – по факту агентство сплатило до державного бюджету рекордну суму податків, а саме за 8 місяців — 5,3 млрд грн. В відсотковому еквіваленті це 35% росту, або на 1,4 млрд більше, ніж в тому році. Є попередня домовленість з Кабміном: якщо ми продовжимо демонструвати такі результати, податок на прибуток можуть знизити до 30%.
Наш наступний крок – це укрупнення лісгоспів. Нам не потрібен такий величезний адміністративний апарат! Ми вивільняємо кошти та посилюємо лісництва – безпосередньо ланку, яка займається роботою у лісі. Залучимо спеціалістів, цифровізуємо всі процеси, мінімізуємо корупційні прояви. До речі, сьогодні у нас нульова толерантність до корупції. Будь-який сигнал від громадськості ретельно перевіряється. За півроку ми вже замінили значну кількість керівників регіонів та десятки директорів лісгоспів.
— Я бачив вашу статистику за перше півріччя. Зростання виручки майже в півтора рази. З чим це пов’язано?
— Ми дійсно встановили декілька без перебільшення рекордів. Обсяги реалізації продукції у грошовому вимірі зросли на 47%. Вирубку ми навіть зменшили, але держава заробила у півтори рази більше. Чому так відбулось? Є світова тенденція подорожчання деревини на 15-20%, але ми по деяким позиціям завдяки конкуренції збільшили ціну втричі. Це означає, що раніше ціни на деревину в Україні штучно занижували, державу грабували, прибуток залишався у кишенях чиновників та пов’язаного з ними бізнесу. Станом на сьогодні, за 8 місяців роботи ми детінізували майже 4,5 млрд грн на користь держави. Нашій команді за підтримки з президентською вертикаллю вдалася стовідсоткова реалізація деревини шляхом проведення торгів через електронні майданчики. Нова система реалізації продовжує формуватися, але впевнений, що до кінця року ми отримаємо галузевий закон, який зафіксує чіткі та прозорі правила роботи ринку. Звісно, не всім це подобається. Ми розуміємо, що хтось ці 4,5 млрд грн втратив зі своїх кишень. Тому сьогодні відчуваємо шалений опір. Але обіцяю – повернення назад до продажу деревини в непрозорий спосіб – не буде.
— Ціна на цих майданчиках вже близька до ринкової?
— Ціна є ринковою, адже весь обсяг деревини продається на конкурентних торгах. Ціна фактично вже вирівняна з європейськими ринками. По деяким позиціям навіть вища.
— Що ви можете запропонувати деревообробникам? Вони не усі у захваті від змін.
— Бізнес адаптується. Залишків на складах не має. Вся продукція реалізовується. Так, деякі переробники в нових ринкових умовах не можуть забезпечити стабільні поставки сировині. Але я впевнений, учасниками ринку з часом будуть напрацьовані цілком механізми хеджування ризиків. Крім того, ринкові ціні стимулюють бізнес конкурувати, удосконалювати своє виробництво. Це те, що штовхає галузь вперед.
Щодо невиконання угод деякими недобросовісними гравцями ринку. Так, такі випадки трапляються. Але закон про біржові торги та ринковий капітал, якій відкрив можливості для торгівлі деревиною на біржах, вступив в силу лише 1 липня. Система ще формується. Одна з бірж вже отримала ліцензію і активно проводить торги. Ми за місяць вийшли на 85% торгівлі саме через біржу. Маємо інформацію, що на розгляді заявки від ще декількох біржових майданчиків. Впевнений, що цього року їх стане більше. І ми, і переробники очікуємо від бірж створення прозорих і чітких правил – всі учасники мають усвідомлювати відповідальність за невиконання контракту, повинні бути гарантії, механізми впливу на учасників торгів, які не дотримуються зобов’язань. Біржам надані інструменти контролю та впливу на учасників. Якщо вони бажають лише отримувати комісію від покупців – то нас такий підхід не влаштовує. Впевнений, що з часом між біржами теж виникне конкуренція. І це правильно – конкуренція мотивує удосконалювати роботу.
– Щодо продавців. Чи будете створювати єдину оптову структуру? Чи кожен лісгосп зможе виходити на цей ринок?
— Гравцями на ринку стануть укрупнені лісгоспи. Ми створюємо модель, а лісгоспи працюють в рамках цієї моделі. Ми як агентство оцінюємо KPI кожного керівника. Скільки витратили, скільки заробили, як ефективно розпорядились інвестиціями. Будь-які оптові структури – це певна монополізація, а наша мета – прозора і чесна конкуренція, рівні умови для всіх покупців нашої продукції.
–– Яку частку на ринку деревини займає Держлісагентство?
— У минулому році в країні заготовлено 18 млн кубічних метрів. З них 15 млн куб м Держлісагентством. Якщо порівняти нас з провідними європейськими країнами, то ми на один гектар заготовляємо набагато менше. Площа лісів нашої країни 10 млн га. А, наприклад, Німеччина на 11 млн га заготовила 53 млн кубічних метрів деревини. Німці використовують невиснажливі, вибіркові рубки – що дає можливість значно більшого приросту деревини. Адже покращується освітлення в лісі, і, як наслідок, дерева ростуть значно швидше. Ми беремо з цього приклад. Уже сьогодні готуємо нормативно-правову базу, проводимо практичні заняття, обучаємо людей, готуємо нову інфраструктуру, закуповуємо техніку. Вибіркові рубки — це якісно інша мережа лісових доріг, це інша техніка. Багато десятирічь українському суспільству обіцяли припинити суцільно рубити ліси, але ми перші, хто дійсно починає перехід на невиснажливі методи заготівлі деревини. Пілотний проект для нових технологій – багатостраждальний регіон Карпат. В Карпатах припиняється суцільна вирубка! Обіцяю, що досить скоро ви побачите своїми очима відновлені Карпати.
— Усі прогнозують, що Україна відкриє експорт. Чи так буде?
— Я прогнозую, що до кінця року закон про ринок деревини буде прийнятий. Я не бачу великих загроз – ані з точки зору збереження лісового фонду, ані з точки зору захисту та підтримки українського бізнесу. Ми сьогодні вже фактично працюємо за європейськими цінами. Є прецеденти імпорту сировини з країн ЄС. Тому ажіотажного попиту з боку експортерів чи закордонних гравців ми не очікуємо. Український ринок був цікавим, коли тут можна було дешево купити нелегальну деревину. Але ці часи вже минулі. Втім нашим переробникам варто замислитись над розвитком бізнесу та посиленням конкурентоздатності. Сьогодні більшість займається банальним розпилом лісу. Потрібно поглиблювати переробку, збільшувати додану вартість продукції.
— Які ще законодавчі зміни планується?
— Я вважаю, що наша спільна велика перемога – законопроєкт про самосійні ліси. Закон, прийнятий у першому читанні. Разом з Мінекології, екологічним комітетом ВРУ, дотискаємо питання його ухвалення в цілому. Для України це грандіозна проблема – щорічно знищуються сотні тисяч гектарів лісів, території яких формально не відносяться до лісового фонду. Закон дасть можливість ідентифікувати самосійні ліси, ми також отримаємо простий та швидкий механізм зміни цільового призначення землі. В першу чергу, звісно, мова про землі комунальні та державні.
— Чи співпрацюєте ви з аграрниками з приводу захисту лісосмуг?
— Ми готові надати аграріям або місцевим органам влади консультації та забезпечити якісним садивним матеріалом. Вже є приклади відновлення лісосмуг, які реалізують ОТГ за нашою допомогою. Аграрії також все більше розуміють цінність лісосмуг для захисту ґрунтів та підвищення врожайності. Ми рекомендуємо ОТГ ідентифікувати лісосмуги, брати їх на баланс та працювати з аграріями. З нашого боку обіцяємо максимальне сприяння, але драйвером повинні бути аграрії та ОТГ.
— Які плани щодо інвентаризації лісів?
— Президент Володимир Зеленський підписав закон щодо проведення національної інвентаризацію лісів, який передбачає створення нової системи збору обґрунтованих даних про лісовий фонд. Ми цей процес розпочали ще з червня. Інвентаризація не проводилась більше 15 років, що дуже погано. Ми спеціально взяли людей під цей проєкт, навчили із залученням німецьких спеціалістів. Але результати будуть лише через кілька років. Наприклад, у Німеччині інвентаризацією займаються майже безперервно на протязі ста років. Кожна ділянка ідентифікується за сотнею показників. Вони знають про свій ліс практично все. Ми цю історію з червня лише почали. Це історична для нашої країни подія.
— Програма президента щодо висадки 1 млрд дерев? Це реально чи ні?
— Я вважаю, що указ президента про велике заліснення України – це план екологічного порятунку нашої країни. Останні десятиріччя ми спостерігаємо зміни клімату – суттєве потепління, пилові бурі. Пустеля рухається з півдня на північ країни, міліють річки. Створюючи ліси, ми зупинимо пустелю, захисні смуги забезпечать відсутність пилових бур. Лісистість країни має бути не менше 20%, вона сьогодні у нас – 15,9%. Цей шлях у свій час проходили Сполучені Штати. Програма Володимира Зеленського – це глобальний проєкт, але він цілком реальний. Про “Велике будівництво” також спочатку говорили, що це лише красиві прожекти. Але сьогодні ми бачимо, як змінюється країна, якими темпами відновлюється дорожня мережа, мости, соціальна інфраструктура. Реалізація програми “Зелена країна” вже почалась, вже є перші результати.
Ми досить швидко просуваємось у вирішення питання землі. Для висадки 1 млрд дерев потрібно приблизно 170 тис. га. Ми вже знайшли до 100 тис. га власних територій, які потребують залісення – це згарища, території, де ліси були знищені внаслідок різних факторів. Ще приблизно до 70 тис. га — це землі місцевої влади. Ми пропонуємо громадам: або давайте територію, ми вам посадимо дерева – буде ваш ліс, або передавайте нам ці території. Станом на сьогодні вже більше 20 тис. га в стадії передачі від громад до наших підприємств! І діалог продовжується.
Друге питання – фінансування. Нам потрібно – 2 млрд грн на 3 роки. Абсолютно впевнений, що лісова галузь за рахунок детінізації та більш ефективної роботи здатна сама заробити ці кошти. І ми це зробимо.
Трете питання – саджанці. Заготівлю насінного матеріалу вже зросла в декілька разів, створюється інфраструктури для масштабного висіву, будуються сучасні розсадники для вирощування якісного садибного матеріалу. В цьому році ми суттєво збільшили висадки порівняно з минулими роками. В наступному році як мінімум вдвічі збільшимо висадку. Абсолютно переконаний, що завдання президента ми виконаємо.
— Які сучасні технології можуть бути впроваджені у галузі?
— Один із важливих напрямків – діджиталізація всіх процесів галузі. Готуємо до запуску єдиний лісовий портал, яким зможуть користуватись як громадяни, так і наші співробітники. Запроваджуємо електронний облік деревини, електронний сертифікат походження та лісорубний квиток (вже є пробна версія, зараз тестуються) через “Дію”. Найбільш ризиковані операції виводимо в онлайн. Все максимально прозоро, все дуже легко моніторити, контролювати і перевіряти. Це дуже важливо в контексті відкриття експорту – ми створюємо систему, яка просто унеможливіть використання деревини незаконного походження. Її неможливо буде легалізувати, продати, а тим паче відправити на експорт.
У нас є домовленість з аерокосмічним агентством про створення електронної карти оповіщення по пожежам. Нам будуть надавати інформацію про можливі осередки займання, ми передаємо інформацію територіальним підрозділам для оперативного реагування.
Запущений телеграм-бот, який дає можливість швидкого обміну даних про порушення правил полювання, про пожежі, самовільні вирубки та так далі.
— Як ви реагуєте на зміну клімату?
— Клімат стає більш посушливим, ґрунти дуже стрімко втрачають вологу. І це вбиває ліси, які звикли до певного рівня вологи. Тому, висаджуючи нові ліси, ми врахуємо фактор зміни клімату. Наші науковці визначають, які саме дерева потрібно висаджувати. Кожен проєкт науково-лісових культур проходить науково-технічну раду.
Загальний тренд – ми йдемо до змішаних культур, різнопорідних і бажано різновікових. Якщо рухаємось зі сходу та півдня, то на заміну сосні звичайній потрібно вводити сосну кримську. Вона більш витривала. Якщо рухатись на північ, то однозначно на заміну ялині ми повинні садити дуб, сосну. Якщо рухатись на захід, то на заміну смерекам ми повинні вводити ялицево-букові ліси. Це природні ліси, які раніше росли у Карпатах. Карпати свого часу були знеліснені, штучно зрублені, на них була висаджена ялина, як швидкоростуча порода. Але історично там існували ялицево-букові ліси.
— Мисливська діяльність, збирання грибів, ягід. Як ставитесь до лімітів використання лісів?
— Що стосуються мисливства, то це однозначно недооцінений ресурс. Якщо ми переїдемо кордон з Румунією, Польщею, то матимемо зовсім іншу численність тварин, зовсім іншу зайнятість в цій сфері. І, відповідно, зовсім інші надходження від цього виду діяльності. Наприклад, Угорщина від мисливства має прибуток більше, ніж від продажу деревини! В Україні зареєстровано 800 тисяч мисливців, 300 тисяч – це активні мисливці, що полюють щороку. Ряд обласних управлінь на базі ДП вже почали займатися розведенням дичини з подальшим випуском у природу. І ми цей напрям плануємо масштабувати, забезпечувати відповідний сервіс. Але одночасно посилювати боротьбу з браконьєрством. Розблоковані “мисливські” кошти, які накопичувались більше 10 років, закуповується новий транспорт, засоби контролю. Плануємо ініціювати зміни до Адміністративного та Кримінального кодексу про посилення відповідальності за браконьєрство.
Щодо побічної діяльності. Зі зростання екологічної культури у людей ми все більше будемо увагу на природні ягоди, гриби. Це натурально, це здоров’я, це нормальне харчування. У нас є ряд підприємств, зокрема на Волині, які сьогодні обробляють цю продукцію. Вони навіть отримали сертифікат на поставки такої продукції у відомі мережі супермаркетів. Ми не можемо похвалитись сьогодні, що маємо надприбутки. Але головне, що ми цю тему підіймаємо.
— Цього року у відпустці ходив з родиною у похід річкою Снов. Був дуже вражений підготовленими зонами відпочинку у лісі…
— Так, ми створюємо рекреаційні пункти, у тому числі попри доріг. Це облаштоване місце, де людина може прийти, відпочити, безпечно запалити багаття. Наша мета, щоб люди концентрувались у визначених місцях, щоб їм було комфортно, вони не смітили та не палили у лісі. За цими місцями закріплені відповідні лісівники. Наша ідея туристам подобається. Таких пунктів в цьому році у нас створено нових більше 100 по всіх регіонах. На перспективу можливо деякі з цих пунктів будуть переведені на комерційну основу. Але людей потрібно спочатку привчити до культури відпочинку. І тоді, коли люди будуть готові платити за це кошти, ми будемо це використовувати на користь держави.
