Господарство на кордоні
Саме так можна сказати про «Добрянське лісове господарство», що розкинулось на 41 тисячі гектарів мальовничого Полісся Чернігівщини. Добрянський лісгосп називають прикордонним! І не дарма – до білоруського Гомеля з Добрянки ближче, ніж до українського Чернігова, а левова частка лісових масивів прилягає до спільного україно-білоруського кордону. Тож білоруські лісівники тут часті гості. Директор ДП «Добрянське лісове господарство» Іван Горохівський не приховує свого захоплення сусідами. Каже, за останні роки лісова галузь у них значно пішла вперед. Вітчизняним лісгоспам залишається тільки мріяти про підтримку держави. Всі вони працюють в умовах непосильного податкового навантаження. Та навіть цей тягар не зупиняє добрянських лісівників – в області вони одні з найкращих.
Мотивують гривнею
Понад два десятиліття у прикордонних добрянських лісах господарює Іван ГОРОХІВСЬКИЙ. Коли Іван Олексійович став до керма підприємства, воно було збитковим, нині ж «Добрянське лісове господарство» – одне з найуспішніших у структурі Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства. Тут немає масових крадіжок лісу. Все через те, що ще будучи начальником Чернігівського ОУЛМГ, Горохівський особисто закрив близько сотні нелегальних пилорам.
«Хочеш працювати – працюй чесно!», – каже Іван Олексійович.
Чесність та відповідальність – життєве кредо цього непересічного керівника. Мало кому відомо, як непросто виживати в нинішніх умовах, коли майже половину заробленого доводиться віддавати у вигляді податків. Утім, навіть у таких складних умовах державне підприємство розвивається, дає роботу понад трьом сотням людей, платить їм одну з найбільших заробітних плат в області.
«На нашому підприємстві працює 304 штатні працівники, – розповідає директор ДП «Добрянське лісове господарство» Іван Горохівський. – У нас одна з найвищих зарплат в області. Порівняно з першим кварталом минулого року середньомісячна заробітна плата штатних працівників зросла на 45,8 відсотка і нині складає 15 тисяч 968 гривень. Приблизно на такий самий відсоток зросла і продуктивність праці, що свідчить про мотивацію людей працювати з подвійною віддачею, – продовжує Іван Олексійович – Аби мотивувати наших працівників, ми проводимо виробничі змагання серед лісництв, а переможців стимулюємо грошовими преміями».
Правильна організація виробничих процесів вивела підприємство в передовики. Так, за підсумками першого кварталу Добрянське лісове господарство – одне з кращих в області. Всього за три місяці реалізували продукції майже на 38 мільйонів гривень. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом обсяг реалізації продукції зріс більше ніж на 36 відсотків – на понад 10 мільйонів гривень.
Акцент тут роблять на деревообробці, бо продавати кругляк може кожен, та все ж вигідніше продати перероблену деревину. Підтвердження тому – статистика! Цьогоріч кількість переробленої деревини зросла більше ніж на 23 відсотки. Левову частку продукції переробки експортують на зовнішні ринки. Задля зменшення витрат при транспортуванні на нижніх складах підприємства продумана логістика – залізнична колія.
Гроші вкладають у розвиток
На нижньому складі у Добрянці – наче у вулику! Тут вантажать кругляк, там подають дерево на розпил у цех, поруч кладуть асфальт.
«На цьому нижньому складі товарообіг складає близько 80 тисяч кубометрів деревини на рік, – пояснює головний інженер лісгоспу В’ячеслав Киченок. – Продукцію відвантажують у напіввагони. Більшість переробленої сировини експортуємо в Туреччину. Це – близько 20 тисяч кубометрів пиломатеріалу тільки з цього складу».
У Добрянці виробництво– безвідходне. Переробляють та продають все!
«Тирсу закуповують для виробництва паливних пелетів, низькотоварна деревина йде на дрова, – каже головний інженер. – У зв’язку з подорожчанням газу дрова мають особливий попит. Ми переробляємо близько трьох тисяч кубометрів низькотоварного дуба, берези та граба. Для підприємств ціна складає 820-850 гривень за кубометр, для населення – 700 гривень».
Продавати колоті дрова значно вигідніше, ніж збувати їх у лісі. Різниця – понад 600 гривень на кубі.
Дрова з Добрянки мають попит не лише в нас, але і за кордоном. Так, наприклад, вільшані колонці з задоволенням закуповують ізраїльтяни.
Начальник Добрянського нижнього цеху Віктор Червоний демонструє роботу спеціального верстата, котрий коле дрова.
«Це словацький дровокол «Тайфун», – каже Віктор Васильович. – Він у нас вже чотири роки. Купували його за 25 тисяч доларів, але свої гроші станок вже давно відробив».
Працюють на ньому у дві зміни. Не напружуючись, станок видає на-гора 15 кубів дров за одну зміну. Тільки встигай складати!
Особлива гордість цеху – вартісний стрічковопильний верстат «SERRA ALPINA 90», який підприємство купило у минулому році. Робота на ньому повністю автоматизована. Верстат легко розпилює від 600 до тисячі кубометрів деревини на місяць.
Попри непомірне податкове навантаження, ДП «Добрянське лісове господарство» розвивається. Щороку підприємство закуповує по одній вантажівці та авто для перевезення людей, не забувають вкладати гроші і в переробку.
На лісівниках – капітальний ремонт і будівництво лісових доріг.
«Наразі ми готуємось до капітального ремонту автомобільної дороги протяжністю близько 4 кілометрів в Олександрівському лісництві, – каже В’ячеслав Киченок. – Лісова дорога з’єднує села Олександрівку у Ріпкінському районі та Будище – в Городнянському».
Для мешканців сіл це, без перебільшення, дорога життя, для лісівників вона має перш за все економічне значення.
«На найближчі 10 років тут заплановані рубки, – пояснює головний інженер лісгоспу. Завдяки дорозі зменшимо відстань вивезення деревини на 50-60 кілометрів. До ремонту дороги залучимо будівельну техніку з Городнянського лісгоспу. Вартість робіт складе понад один мільйон гривень».
Єдиний в Україні
«Добрянське лісове господарство» по праву можна назвати найбільш унікальним в структурі Державного агентства лісових ресурсів. Добрянський дошкільний навчальний заклад – єдиний в Україні, який перебуває на утриманні лісогосподарського підприємства. Збудували його понад півстоліття тому, тож ремонт дитсадка – питання часу. У минулому році добрянські лісівники профінансували капітальний ремонт і переоснащення дошкільного закладу.
За словами директора ДП «Добрянське лісове господарство» Івана Горохівського, на відповідні цілі з бюджету підприємства виділили майже 600 тисяч гривень. Тепер дитсадок виглядає більш ніж сучасно, адже лісівники подбали не лише про внутрішнє оздоблення, а й про екстер’єр та ландшафтний дизайн. Щоранку маленьких добрянців зустрічають казкові скульптури, вирізьблені місцевими майстрами з дерева.
Піонери у всьому
Добрянський лісгосп – піонер у всьому. Тут першими почали встановлювати теплиці із полікарбонату. Все для того, аби виростити якісні сіянці.
Лісничий Новоярилицького лісництва Михайло Мамоненко пояснює: «У коробах і теплицях господарство вирощує близько 110 тисяч сіянців щороку. Ми повністю покриваємо власні потреби».
До речі, у Новоярилицькому лісництві встановлюють сучасну шишкосушарку. Іван Горохівський міркує над тим, щоб вже сьогодні мати якісне насіння, а з нього – хороші сіянці, з яких виростуть нові ліси.
Навіть у поважному віці Іван Олексійович не перестає вчитися. Він, не приховуючи, захоплюється білорусами. Каже: «Білоруси йдуть на два кроки попереду нас: наука, техніка, підтримка держави, спеціальні програми на оновлення основних фондів. Ми були нещодавно в Гомельському лісгоспі і були вражені побаченим. Що говорити? Там існує ціле міністерство лісового господарства. За десять років вони суттєво змінили обличчя».
Рівняючись на сусідів, намагається не відставати і «Добрянське лісове господарство». За що б не взявся Іван Горохівський – працює все, навіть рекреаційний пункт на Голубих озерах і магазин «Лісовичок» у прикордонному пункті «Нові Яриловичі».
«Хочеш працювати – працюй чесно», – не втомлюється повторювати Іван Олексійович.
Віталій НАЗАРЕНКО, газета «Чернігівщина»
