Леоніду Стахорському – 70!

12 жовтня свій 70-річний ювілей відсвяткував заслужений працівник лісового господарства України і людина широкої душі Леонід Олексійович Стахорський.

Народився він у Борзні, змалечку був закоханий у природу Полісся. Зростаючи поблизу лісу, саме йому присвятив своє життя. Аби втілити заповітну мрію, закінчив Українську сільськогосподарську академію. Здобувши профільну освіту, почав працювати в Амвросіївському лісництві на Донеччині. Набутий досвід використовував пізніше, коли повернувся до рідного краю – у Борзнянському держлісгоспі був майстром, а згодом виконуючим обов’язки начальника цеху переробки деревини.

У 1992 році Леонід Олексійович очолив рідне лісогосподарське підприємство і керував ним понад 20 років. За цей час він здобув авторитет серед колег-лісівників як прекрасний спеціаліст, людина справи і надійний товариш. Як багаторічний депутат районної ради, Леонід Олексійович сприяв газифікації сіл і відродженню храмів Борзнянщини. Знайшла втілення і гарна ініціатива директора – на теренах краю постало Галайбинське учнівське лісництво. З його подачі при Борзнянському держлісгоспі створили музей лісу – підприємство було єдиним в області, яке мало такий унікальний заклад. За керівництва Стахорського воно постійно входило до п’ятірки кращих серед державних лісогосподарських підприємств Чернігівщини. 2 роки тому Борзнянський держлісгосп об’єднався з Ніжинським та Прилуцьким у філію «Ніжинське лісове господарство» ДП «Ліси України».

Ще до того Леонід Олексійович вийшов на заслужений відпочинок. Однак довго сидіти без діла не довелося: його запросили очолити комунальне підприємство «Борзнарайагролісгосп» Чернігівської обласної ради. І знову успіх – за 5 років керівництва, підприємство стало одним з найкращих, до нього їздили за досвідом. На базі райагролісгоспу проводили виїзні наради та колегії. Тут вчилися, як по-державницьки господарювати в лісі.

Наполегливо працюючи, Леонід Олексійович не забував про родину. Разом з дружиною, Ніною Іванівною, виховав двох дітей, сина та доньку. Має онуків.

Нині ювіляр живе на одному з хуторів поблизу Борзни. Під час російської окупації Чернігівщини у 2022 році родина Стахорських виявила широту серця – надала притулок лікарям-ветеранам з Чернігова. На хуторі вони мешкали разом з господарями до повного визволення краю.

Колеги та друзі щиро вітають Леоніда Олексійовича з 70-річчям і зичать йому натхнення, міцного здоров’я, добробуту, родинного затишку і швидкої перемоги над ворогом.

Лісівники Чернігівщини, колеги та друзі