Лісівниця-чарівниця
Саме так можна назвати цю молоду і вродливу дівчину з ясним, ледь мрійливим поглядом і завжди щирою усмішкою. Та не лише зовнішність, але, мабуть, і внутрішня краса її душі спонукають колег із лісівничої справи ділитися саме з нею найсокровеннішим, вірити в добрі наміри, зачаровуватися її щирою любов’ю до лісу, до квітникарства, яким захоплюється ще зі шкільної лави майстер лісу Ново-Яриловицького лісництва ДП «Добрянське лісове господарство» Олеся Нітченко.
Незабаром виповниться рік, як випускниця з червоним дипломом Чугуєво-Бобчанського лісогосподарського технікуму поєднала свою професійну долю з рідними поліськими лісами. А до цього вона ще закінчила з відзнакою і Щорське вище професійно-технічне училище, яке готує спеціалістів для лісівничої галузі, здобувши спеціальність єгеря.
Ось так колишня учениця Ільмівської середньої школи, якій у юну душу заронила зернинку захоплення красою сіверянського довкілля вчителька біології Валентина Романова, вийшла на лісові стежини Ново-Яриловицького лісництва. А дізналася про це лісництво з публікацій у пресі, які неодноразово розповідали про трудові здобутки колективу Добрянського лісогосподарського підприємства, очолюваного заслуженим працівником лісового господарства України Іваном Горохівським.
— Так це ж підприємство майже поруч із моєю рідною домівкою в Ільмівці, — подумала і попрохала брата, щоб підвіз її на своєму скутері до контори лісгоспу.
Той не відмовив. Як була вражена Олеся, коли з перших хвилин зустрічі з такою шанованою в усій області і в усій галузі людиною як Іван Олексійович, відчула справді батьківське піклування про молодого спеціаліста…
І ось уже майже рік, як майстер лісу Олеся Нітченко сумлінною працею, шанобливим ставленням до ветеранів і спеціалістів, до всіх працівників Ново-Яриловицького лісництва утверджує себе в професії, продовжуючи зачаровуватися красою рідного лісу, рідного краю і всіх працівників лісництва, яке для неї стало також рідним.
Колись один всесвітньовідомий письменник стверджував, що краса врятує світ. І в наш складний, розбурханий негараздами час хочеться беззастережно вірити, що саме так і буде.
Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ