Лісівники вживають всіх заходів для боротьби з масовим всиханням лісу, – Володимир Бондар
За останніми даними, площа заселених шкідниками соснових лісів, підпорядкованих Держлісагентству, сягає майже 350 тис. га. Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзної наради з питань напрацювання попереджувальних заходів по боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу.
Нарада організована Держлісагентством спільно з Товариством лісівників України.
«В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, стрімко поширюється масове всихання хвойних лісів, пов’язане зі зміною клімату, зокрема, глобальним потеплінням. Температура підвищується і зменшується кількість опадів, через це знижується рівень ґрунтових вод. У зв’язку з цим, дерева втрачають опір до заселення шкідливими комахами, зокрема, короїдами», – розповів Володимир Бондар.
За його словами, перші осередки усихання соснових лісів були зафіксовані в Україні у 2011 році в Житомирській області. За даними 2015 року межа осередків усихання посунулася в північно-західному напрямку. Ще через рік соснові насадження практично всіх північно-західних областей вже були пошкоджені. У кінці 2017 року усихання сосни, у наслідок атаки шкідників, було виявлено в центральних областях України. Весняне обстеження 2018 року показало, що ці осередки поширилися також у лісостеповій зоні, зокрема, на Лівобережжі.
Наразі, осередки масового усихання охоплюють Волинську, Житомирську, Київську, Львівську, Рівненську, Хмельницьку, Черкаську, Чернігівську області та продовжують поширюватися.
«Є декілька факторів, які сприяють поширенню короїдів та всиханню. Зокрема, це неспроможність існуючої в Україні системи оздоровчих заходів у лісах забезпечити ефективне запобігання поширенню осередків масового розмноження верхівкового короїда. Чинні Санітарні правила дозволяють вибірковими санітарними рубками вилучати лише сухостій», – повідомив заступник Голови Держлісагентства.
Проте, за його словами, вибіркові санітарні рубки є ефективними лише на початковій стадії спалаху масового розмноження короїдів.
«У повністю всохлому дереві короїдів немає. Вони дуже швидко перелітають та заселяються в здорове дерево. І якраз в цей час потрібно встигнути прибрати це вже заражене дерево з лісу, щоб короїд не перелітав далі. Але й в цьому є проблема — так званий період тиші з 1 квітня до 15 червня. Взагалі заборонені будь-які санітарно-оздоровчі заходи. Цей період сприяє поширенню короїдів. А ми нічого вдіяти не можемо», – підкреслив Володимир Бондар.
Також він наголосив на тому, що необхідно якнайширше пояснювати суспільству необхідність боротьби зі шкідниками лісу.
«Крім зазначених проблем є й похідна. Коли короїд заселяється в дерево, він починає псувати його зверху до низу. Тому і назва у нього “верхівковий”. Під корою це дерево починає синіти зверху до низу. А коли лісівники встигають прибрати таке заражене дерево, то інколи виникає нерозуміння у суспільстві. Адже люди бачать свіже зрубане дерево і здоровий пеньок. Хоча, на довжині в 6 метрів сосна вже майже синя, тобто мертва. І про це також потрібно розповідати та показувати, щоб наші громадяни розуміли, що ми не рубаємо здорові дерева під виглядом хворих», – сказав заступник Голови відомства.
Володимир Бондар повідомив, що крім санітарно-оздоровчих заходів, як найефективнішого способу боротьби із масовим всиханням дерев, лісівники спільно з науковцями почали впроваджувати біологічні методи боротьби.
«Для упередження ми розставляємо феромонні пастки. Але вони допомагають лісозахисним підприємствам та науковцям більше у визначенні динаміки поширення шкідників. Однак, не дуже допомагають у боротьбі з ними», – зазначив він.
За словами Володимира Бондаря, днями у Харкові була відкрита лабораторія, передана з Туреччини, для вирощування мурахожуків, які здатні поїдати короїдів.
«Це досить непоганий метод для упередження поширення шкідників. Але він досить довготривалий у часі. Комах потрібно виростити у достатній кількості. І вони зможуть упереджувати поширення короїда на початковій стадії. Тобто ми, лісівники, шукаємо різні шляхи боротьби з усиханням лісу. І нам потрібна в цьому підтримка», – підкреслив Володимир Бондар.
У свою чергу, Голова Товариства лісівників України, завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБіП України Юрій Марчук зазначив, що нині, за чинними нормативно-правовими актами, є можливість відводити у суцільні санітарні рубки лише вже повністю всохлі та остаточно згублені дерева.
«За діючими Санітарними правилами, провести в таких насадженнях суцільну санітарну рубку непросто. Потрібна купа погоджень. Короїд тим часом розвивається, вилітає і готовий заселяти нові дерева. Українські лісівники мають право проводити суцільні санрубки на ділянці, де повнота живих дерев становить менше 0,1. Тобто, оперативне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев за чинним законодавством є неможливим», – наголосив Юрій Марчук.
Він підкреслив, що втрата сосни як головної деревної породи лісів завдасть Україні ще й значних економічних збитків, які в майбутньому можуть сягнути десятків мільярдів гривень.
Народний депутат України, перший заступник Голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Дирів наголосив, що проблема з масовим всиханням лісів дійсно велика і її необхідно вирішувати.
«Безпосередньо у лісі ми побачили масштаби катастрофи. Це дійсно не вигадки лісівників. І нам спільно необхідно боротися з цією бідою. А лісовому господарству потрібно ставати ще більш відкритішим, комунікувати з людьми та пояснювати свої дії», – зазначив він.
Окремо, заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар обговорив з учасниками наради питання відновлення площ, які постраждали від всихання.
«На місцях санітарних рубок нам необхідно створювати мішані ліси. Не можна на тому місці, де були зрубані всохлі сосни, знову висаджувати сосни. Необхідно створювати листяно-соснові мішані насадження на усіх без винятку зрубах», – наголосив заступник Голови Держлісагентства.
Також учасники наради обговорили необхідні зміни до законодавства та нормативно-правових актів для спасіння українських лісів. Зокрема, необхідність законодавчо ввести в окремих областях та лісових угіддях, вражених масовим усиханням соснових лісів, тимчасовий особливий режим лісокористування і лісозахисту.
Тимчасово і тільки для окремих областей та лісових угідь, де буде введено такий режим, внести зміни до:
– Санітарних правил щодо граничної повноти насаджень, за якої призначають суцільні санатірні рубки, та їхньої мінімальної площі
– Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» щодо оцінки планової діяльності в лісовому господарстві
– Правил поліпшення якісного складу лісів щодо граничної повноти насаджень, призначених у рубки, по формуванню та оздоровленню
– постанови КМУ «Про врегулювання питань відносно спеціального використання лісових ресурсів» щодо встановлення граничних термінів вивезення деревини в лісах, пошкоджених короїдом
– Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» щодо виняткового проведення санітарних рубок у лісах, пошкоджених короїдом, у період масового розмноження диких тварин з 1 квітня до 15 червня
Також учасники наради зазначили, що для проведення робіт з підвищення стійкості та заміни монокультурних лісів на мішані, невразливі до шкідників та змін клімату ліси, необхідно забезпечити їх достатнє і стабільне фінансування. У цьому напрямку доцільно створити Державний фонд розвитку лісового господарства, законопроекти про який вже подано до Парламенту.
Нарада відбулася в Іванківському лісгоспі Київської області за участю представників лісозахисних підприємств та науковців.
