Лісова зрілість Федора Ханіна
Більше п’ятдесяти років віддав лісовому господарству району Федір Ілліч Ханін. З його рук виросли тисячі гектарів лісу, ще більше він випестив культур, які дбайливо прийняв від наставників.
Ф. І. Ханін народився у селянській родині Ізюмського району на Харківщині у 1936 році. Після війни його батько працював у місцевому лісництві. Певно, за батьковим прикладом хлопець пішов у лісівники. У 1956 році він закінчив Чугуєво-Бобчанський лісовий технікум та отримав спеціальність лісовода. За розподілом потрапив у Городнянський лісгосп. Працював у Єлінському, Каменському (нині Невклянське), Городнянському та Моложавському лісництвах об’їждчиком, помічником лісничого та лісничим. Важкі то були часи для країни, нелегкими вони були й для лісівників, подекуди навіть небезпечними. У роки післявоєнної розрухи лісові господарства втілювали у життя «Сталінський план перетворення природи». Тоді щороку засаджувались деревами величезні території – по 1500 гектарів – переважно непридатних для сільського господарства земель. Немало колгоспів реформували у лісництва, як це трапилось у Моложаві та Невклі, де поля майже повністю перетворили на ліси. Повсюдно акліматизовували екзотичні рослини. Завдяки тим рокам у наших лісах тепер зустрічаються модрина і Веймутова сосна, амурський оксамит, ялівець. Робота тодішніх лісівників була постійною боротьбою. Найзапекліше боролись з крадіями лісу, яких тоді було чимало. Часто злодії були озброєні мисливськими рушницями і «сувенірами» з війни. Нерідко траплялись і вогнепальні сутички між лісниками та крадіями. Саме з такого зіткнення і розпочався перший робочий день Федора Ілліча на Городнянщині. Не менш жорстко доводилось боротися й зі шкідниками. Пильщиків, короїдів та шовкопрядів вгамовували із землі та з літаків. Певно, люди ще пам’ятають чорні смоляні кільця на стовбурах дерев, які обперізували кожне дерево і захищали його крону від ненажерливої гусені. Взимку 1967 року стався страшний сніголам. Майже 70% дерев північно-західної частини району були ушкоджені. Усе це треба було розчистити, вивезти, а потім відновити. Роботи тривали кілька років. Слід зазначити, що широка механізація праці до лісівників дійшла аж у 70-х роках минулого століття, коли масово з’явились трактори та автомобілі, а лісничим навіть мотоцикли видали. До тих літ працювали на конях, влітку – на возах, взимку – на санях. Навіть директор лісгоспу їздив на кінній упряжці з кучером. Все своє життя Федір Ілліч вчився. Певно, найбільшим університетом для нього став сам ліс, бо лише із технікумом він виріс до посади інженера охорони і захисту лісу всього районного лісгоспу. У 1973 році Ф. І. Ханін закінчив Українську сільгоспакадемію за спеціальністю «лісове господарство» й отримав диплом інженера. 23 роки поспіль він – головний лісничий лісгоспу. Тривалий час очолював відділ лісового господарства. Вже вісім років Федір Ілліч на заслуженому відпочинку. Та друзі й колеги-лісівники не забувають про свого ветерана. Вони зустрічаються, звертаються за порадами, запрошують на свята та урочистості. 10 березня Федір Ілліч відзначив 80-річний ювілей. Приблизно за такий час досягає зрілості й ліс, що більш, ніж символічно. Колеги-лісівники, співробітники ДП «Городнянське лісове господарство», учні та вихованці ювіляра щиро вітають Ф. І. Ханіна з цією поважною датою!
Ювіляра привітав також головний лісничий, перший заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Юрій Пономаренко, а від городянських лісівників – директор Сергій Аніщенко та колишній директор лісгоспу Василь Тимко, з яким Федір Ілліч пропрацював більше двадцяти років.
Побажання здорового та бадьорого довголіття, сімейного благополуччя й усіляких гараздів прийміть, шановний ювіляре, від усієї спільноти лісівників!
Лісівники Чернігівщини
