«Не можна просто прийти в ліс і зрубати дерево». Інтерв’ю з головою Держлісагенства Андрієм Заблоцьким
Держлісагенство запровадило програму «Ліс у смартфоні», за допомогою якої планує зупинити незаконні вирубки. Яким чином можна боротися з контрабандистами зі смартфону у влисній кишені, як змусити людей не палити листя і не спричиняти великі пожежі, від яких потім задихаються міста, чи треба приватизувати лісову галузь і навіщо у 21-ому сторіччі потрібні лісівники, в ексклюзивному інтерв’ю 
розповів голова Держлісагенства Андрій Заблоцький.
– Навіщо потрібне державне агентство, яке займається лісами?
– В кожній країні є установа, яка відповідає за лісову політику. Власне, Держлісагентство відповідає в Україні за реалізацію політики в галузі лісового господарства та мисливства.
– Яка в Україні лісова політика?
– Остання програма розвитку лісового господарства закінчилася в 2015 році. Єдину лісову політику держави нам ще потрібно прийняти на законодавчому рівні, а також підзаконні акти.
Загалом у нас трохи більше 10 мільйонів гектарів лісів. 73% цих лісів знаходяться в управлінні Держлісагентства. Всі інші – комунальні, військові, відання Мінекоенерго (це частина природно-заповідного фонду), є зона відчуження як окремий орган, в якому також є ліси. Тобто ми маємо багато лісокористувачів, які здійснюють управління лісами.
Всього Держлісагентство координує 397 лісогосподарських підприємств, установ та організацій. Майже в кожному районі є лісгосп. Агентство реалізує політику, яка на сьогодні визначається президентом, Верховною Радою і урядом. Переконаний, що всі мають працювати за єдиними підходами і правилами. Напрацювання вже є.
– Як ви розглядаєте ліси: це легені України чи як якийсь ресурс, який можна експортувати? Яка тут політика держави?
– По-перше, ліси є національним багатством. Я переконаний, що вони мають залишитись у власності держави. Це закріплено в нашій Конституції. Ліси дійсно є легенями України. І основне завдання, – це здійснювати стале лісоуправління. Воно передбачає декілька елементів.
Це відтворення лісів — від вирощування насінини до висаджування саджанців, і подальшого догляду за ними. Також це господарська діяльність, яка передбачає заготівлю і реалізацію деревини. Тобто реалізацію для бізнесу, який використовує її для виробництва різної продукції, меблів і таке інше.
Господарська діяльність передбачає, що державні лісогосподарські підприємства також експортують частину виробів з деревини самостійно. Тобто здійснюється весь комплекс — від висадки лісів, їх догляду та охорони і до заготівлі та реалізації деревини.
Існують наукові розрахунки, щоб зберігалося раціональне використання лісових ресурсів. Окрім того, ті площі, на яких відбулися суцільні рубки, обов’язково протягом одного-двох років відновлюють. Один-два роки, бо треба підготувати ділянку, а потім висадити ліси.
Це ті правила, якими ми керуємось. І ще додатково — до 5% щороку вдається створювати нових лісів. Тому що одне з основних завдань – це збільшити площу лісів на території України.
– Скільки років потрібно на те, щоб відновити те, що було вирубано? Один-два роки ви готуєтесь. А коли ці дерева виростають?
– Ліси ростуть досить довго. За 7-10 років висаджені дерева переводять у вкриту лісом площу. А досягають стиглості в залежності від порід за термін від 60 до 80-100 років. Тому раціональний підхід передбачає, що не можна все рубати. На сьогодні, на жаль, у суспільстві є така думка, що все, що роблять з лісами, це тільки їх вирубують. Насправді це не так: ми дійсно маємо збільшення приросту лісів. І це одне з ключових завдань Держлісагентства. Цього року висадили вже 122 мільйони дерев по всій території України.
– Чи є якийсь ліміт по вирубці?
– Звичайно є. На сьогодні існує така думка, що ми хаотично вирубуємо всі ліси. Це не так. Ліси вирубуються відповідно до документів, які готуються в середньому один раз на 10 років. На підставі матеріалів лісовпорядкування, які розробляються науковим інститутом і є науково обґрунтованими нормами вирубки, де визначається, в яких місцях знаходиться стиглий ліс, який можна заготовити. Якщо цей ліс не зрубати, то за певний період часу його цінність повністю нівелюється. Треба визначити ті ділянки, які можна вирубати без шкоди для екосистеми для того, щоб потім їх відновити, і таким чином здійснити цикл господарства.
– Люди, які працюють в цій галузі чесно, кажуть, що є нелегальна вирубка лісів. Це не секрет, як ліси вирубують, потім роблять документи, які показують, що це немов легальний ліс, а потім вивозять все за кордон. Як з цим боротись? Чи можна тут щось зробити?
– Я прийшов на посаду 5 місяців тому. Нам уже вдалося зробити досить багато. По-перше, я поставив нові показники ефективності обласним керівникам. Бо від попередньої влади у них були завдання типу вести роботу веб-сайту або організувати комунікацію з громадськістю. Відповідно ми повністю переглянули системну роботу, визначили нові КРІ для керівників. І на сьогодні за результатами цих показників вже маємо результати.
На сьогодні, на жаль, у суспільстві є така думка, що все, що роблять з лісами, це тільки їх вирубують. Насправді це не так.
– Що за КРІ?
– КРІ – це ключові завдання, пов’язані з відновленням лісів, їх доглядом, охороною та реалізацією деревини підприємствами, які координуються обласними управліннями. За результатами цих КРІ ми вже маємо збільшення реалізації ділової деревини, а не дров. Серед тих завдань, які ми поставили обласним керівникам, – це збільшення лісистості, висадка нових дерев, покращення ефективності діяльності підприємств, які вони координують.
– Що таке ділова деревина?
– Це деревина відповідної якості, яку купує деревообробний бізнес для того, щоб далі її переробляти.
– Тобто легальна деревина, яку далі експортують або виробляють щось з неї в Україні?
– У нас на сьогодні не експортується деревина у круглому вигляді, тобто колоди. В Україні діє заборона на експорт необробленої деревини. Тому ліс-кругляк виключно продається нашим українським підприємствам, які його купують і далі перероблять в готову продукцію з доданою вартістю. Або меблі, або іншу продукцію.
– На що ви робите більшу ставку? На те, щоб ліс переробляли в Україні, чи на те, щоб він йшов за кордон, і це був один з напрямків експорту?
– Я переконаний, що ми в першу чергу маємо забезпечити деревиною вітчизняного виробника. У нас достатньо ресурсу для того, щоб в Україну приходили компанії, вкладали кошти, створювали нові заводи і робочі місця. Це і податки, і валютна виручка. Тобто наше завдання – забезпечити бізнес ресурсом, деревиною, для того щоб він переробляв цю деревину і здійснював свою діяльність.
– Зараз прийшла ІКЕА. Ви якось контактуватимете з керівництвом компанії, можливо, вони захочуть щось тут відкрити?
– Якщо ІКЕА звернеться з питаннями до Держлісагентства, ми, безумовно, сконтактуємо. Ми готові до співпраці з усіма і підтримуємо бізнес, який заходить в Україну. Мені здається, що ІКЕА більше займається готовими виробами. Це трохи паралельний сегмент від того, що робить Держлісагентство. Я хотів би також звернути увагу на те, що основним завданням по Держлісагентству є забезпечення європейського рівня ведення лісового господарства.
– Де створювати ці нові ліси? На місці тих, що вирубали, чи на якихось нових місцях?
– І там, і там. Лісогосподарські підприємства відновлюють ті ділянки, які були зрубані, і також засаджують лісом ділянки, на яких лісу до цього часу не було. Виділення нових земель під заліснення розглядають на місцевому рівні обласні адміністрації.
– Всі ці КРІ ви берете на прикладі якихось західних держав? На кого більше дивитесь?
– Ми, безумовно, дивимось, яким чином ведуть своє лісове господарство провідні в цій галузі країни. Частину їх практик адаптуємо в Україні. Є системи, які дуже подібні до того, що є у нас, це, наприклад, польська система. Є системи, які дещо відмінні. Ми намагаємось в кожній системі знайти ті елементи, які нам підходять. Бо немає уніфікованої моделі, яку можна було скопіювати і перенести в Україну.
– Як відбувається незаконна вирубка лісів? Як взагалі можна її не побачити?
– Боротьба з незаконними рубками — один з наших пріоритетів. І ми тут вже зробили декілька суттєвих кроків, які допоможуть системно побороти це явище. По-перше, хочу сказати, що всі рубки, які здійснюють підприємства, що координуються Держлісагентство, здійснюються виключно на підставі дозвільних документів. Без дозвільного документу рубати не можна.
Раніше систему електронного обліку деревини повністю запровадили на підприємствах лісового господарства у сфері Держлісагентства. На зрубані дерева ставиться бирка, і вони попадають в електронну систему. Такої системи не було в інших лісокористувачів — комунальних підприємств, військових лісгоспах, національних природних парках, в заповідному фонді. Ми цю ситуацію виправили. Враховуючи, що держава бачила лише 73% лісу, ми запровадили ініціативу, яку підтримав Кабмін. З квітня всі підприємства-лісокористувачі, які заготовляють деревину, підключені до системи електронного обліку.
Без дозвільного документу рубати не можна. На зрубані дерева ставиться бирка, і вони попадають в електронну систему. З квітня всі підприємства-лісокористувачі, які заготовляють деревину, підключені до системи електронного обліку. Якщо у тебе є ліс і ти зрубав дерево, маєш на нього поставити бирку і включити його в систему, для того, щоб держава розуміла, скільки лісу рубається.
– Такі ж самі бирочки будуть на усіх зрубаних деревах?
– Якщо у тебе є ліс і ти зрубав дерево, маєш на нього поставити бирку і включити його в систему, для того, щоб держава розуміла, скільки лісу рубається. Це дає змогу вести облік і моніторинг. До цього моменту ця частина лісокористувачів знаходилась в сірій зорі. І це є першим кроком для того, щоб почати системно боротись з нелегальними рубками.
Другий крок, який ми зробили для боротьби з нелегальними рубками – це прийняття постанови Кабінету Міністрів, яка передбачала реалізацію деревини всіма цими лісокористувачами виключно на електронних аукціонах. Всі підприємства, які рубають ліс, мають продавати його, по-перше, використовуючи систему електронного обліку, по-друге, на е-аукціонах. Тобто вони цю деревину показують, дають пропозиції на біржу, що готові продати певну кількість. Споживачі через е-аукціони її купують. Це дає можливість відслідковувати те, хто скільки рубає, і хто скільки продає.
Третім основним інструментом, який дозволить нам побороти нелегальні рубки, – це запровадження сертифікації виробів з деревини і запровадження відповідальності за переробку незаконно заготовленої деревини. Якщо є нелегальна деревина, значить є на неї попит. Якщо ми цей попит приберемо, то нелегальні рубки значно зменшаться. Результати вже є — за перший квартал 2020 року кількість незаконних рубок зменшилась на 34%.
– Ця система діє вже другий місяць. Невже не додумались робити підробні бирки і сертифікати?
– У нас є електронна система, вона це повністю відслідковує. Були поодинокі випадки, і це питання відразу було вирішено правоохоронними органами за декілька днів. Бо вони також мають доступ до нашої системи. Ми з ними співпрацюємо і по сертифікатам, і по биркам, і по іншим питанням попередження зловживань.
– Яке зараз покарання за незаконну вирубку?
– Якщо буде підтверджено факт незаконної вирубки і шкода лісу становитиме більше 21020 гривень, то настає кримінальна відповідальність. Можна отримати від 3 до 7 років ув’язнення.
– Як порахувати кількість лісу на цю суму?
– Існують спеціальні такси для обчислення розміру шкоди в залежності від діаметру дерева. Шкода обраховується і визначається ця сума. Всі, хто незаконно зрубає деревину, і нанесе шкоду лісу на більше 21020 гривень, підпадають під кримінальну відповідальність. Якщо людина сама піде в ліс і зрубає, за це теж передбачена відповідальність. Не можна просто прийти в ліс і зрубати дерево.
– І ялинку на Новий рік.
– Звичайно. До речі, у нас є новорічна кампанія, де всі ялинки маркуються. Всі ялинки, які продаватимуться на цей Новий рік, мають бути з самоклейними етикетками чи бирками-стяжками, номер на яких занесений до електронної бази. І за номером можна перевірити законність. Тобто має бути підтверджено, що це дерево зрізано відповідно до вимог та у тому місці, де його можна різати.
Взагалі я переконаний, що очищення галузі від різних корупціонерів, ділків (це те, що ми робимо останні 5 місяці досить активно) і довіра суспільства до лісової галузі — ключові речі на сьогодні. Останні роки, на жаль, нічого не робилось. Ми чули лише про те, що незаконно вивозиться деревина, що є нелегальні масові рубки, що лисіють Карпати. Було багато негативу, але ніхто не показував, що лісівники відновлюють ліси. Такі системні заходи по боротьбі з нелегальними рубками проводяться зараз вперше.
Всі ялинки, які продаватимуться на цей Новий рік, мають бути з самоклейними етикетками чи бирками-стяжками, номер на яких занесений до електронної бази. І за номером можна перевірити законність.
– Професія лісівника не з минулого часу? Є така професія в ЄС?
– Обов’язково. Лісівники – це досить консервативна галузь. У нас є працівники, в яких 3-4 покоління їх родичів працювали у лісовій галузі. Це цілі династії. У всіх країнах Європи є фахівці з лісового господарства. Тому що ліс – це в першу чергу екосистема. Це є легені кожної країни. І відновлення лісів, раціональне використання – це ті ключові завдання, які має забезпечити кожна держава.
Щодо сучасності, в будь-яку галузь можна завжди ввести певні елементи прогресивних технологій, ідей, систем. Наша система електронного обліку дійсно є однією з найпрогресивніших. Наприклад, наші сусіди білоруси нещодавно почали впроваджувати цю систему. А в Україні вона вже діє.
– Чим займається сучасний лісівник?
– Лісівники роблять великий комплекс завдань: вирощування насіння; відновлення лісів; догляд за лісом, оздоровлення лісів; збереженням лісів (сюди включаються зокрема і протипожежні заходи). На сьогодні на підприємствах лісового господарства близько 13 тисяч лісівників, які відповідають й за пожежну безпеку у лісах.
На підприємствах Держлісагентства існують 502 спостережні вежі, які здійснюють моніторинг лісів від пожеж. Більшість із них обладнані сучасними камерами, які дають можливість онлайн моніторити стан лісів. Якщо є загоряння, вони відразу про це повідомляють. Є величезна кількість техніки: це машини й трактори, які здійснюють відповідні заходи. Робляться мінералізовані смуги навколо лісів, щоб вогонь не міг перекинутись, щоб не відбулося займання від цигарки, яка може бути просто кимось викинута з дороги.
– Скажіть, основна причина великих пожеж, які нещодавна були в країні, – це підпал чи хтось просто цигарку кинув?
– Я би говорив про те, що цей рік — аномально сухий з точки зору кількості вологи і опадів, які були взимку. Всі пам’ятають безсніжну зиму і весну без дощів. У лісах створилась ситуація, коли трав’яна підстилка була настільки сухою, що від будь-якої іскри починалась пожежа. Це все ускладнювалось значними поривами вітру. Були навіть пилові бурі. Співпадіння цих всіх факторів спричинило ці пожежі.
Ми розглядали декілька версій стосовно пожеж. В окремих випадках це були підпали сухої трави на полях. В інших випадках це були підпали населенням в домогосподарствах, коли вони зазвичай весною прибирають городи та підпалюють траву. За рахунок сильного вітру пожежі переходили на лісові масиви.
Є й версії, які зараз відпрацьовуються нами разом з Міністерством внутрішніх справ і поліцією, щодо умисних підпалів. Була ситуація в окремому випадку в Житомирській області, коли був обрив лінії електропередач, що спричинив загоряння біля лісового масиву. Вітер моментально перекинув вогонь на ліс.
Якщо порівняти минулі роки, то були великі пожежі в Австралії, в Каліфорнії. В Австралії взагалі пожежі охопили близько 8 мільйонів гектарів лісів. Незважаючи на те, що місцеві пожежні служби надзвичайно добре технічно підготовлені, там є літаки і сучасні пожежні автомобілі, все одно їм не вдалося приборкати ті пожежу.
Ми мали таку ситуацію на Житомирщині цього року. На пожежах було залучено півтори тисячі працівників лісгоспів, близько 200 одиниць техніки. У нас не найновітніша техніка у порівнянні з іншими відомствами, бо з 2016 року держава повністю не фінансувала протипожежні заходи у лісах. Це також мало свої наслідки, привело до того, яку ситуацію ми маємо сьогодні. Зараз ми активно працюємо над створенням нової системи протипожежної безпеки у лісах, бо в умовах зміни клімату нам потрібна абсолютно нова концепція.
Цей рік — аномально сухий з точки зору кількості вологи і опадів, які були взимку. У лісах створилась ситуація, коли трав’яна підстилка була настільки сухою, що від будь-якої іскри починалась пожежа. Це все ускладнювалось значними поривами вітру. Були навіть пилові бурі. Співпадіння цих всіх факторів спричинило ці пожежі. В окремих випадках це були підпали.
– Може просто заборонити людям палити листя восени і траву навесні?
– На жаль, дуже важко заборонити людям робити те, що вони робили десятками років.
– Клімат же змінюється, то ж треба змінювати звички.
– Ми, безумовно, виступаємо з кампанією про те, що не потрібно палити траву та листя навколо домівок. Були збільшені штрафи за підпали. Зокрема президентом був підписаний закон, який передбачив збільшення штрафів за підпал. До речі, досить суттєві. Це, безумовно, має донести до людей, що цього не потрібно робити. Але у свідомості багатьох все ж таки залишаються ці традиції, коли весною і восени палять траву на городах. Дуже важко їх переконати, особливо людей літнього віку. Очевидно у них немає намірів підпалювати щось. Але складні погодні умови можуть створити ситуацію, що одна іскра перекинеться на ліси, вони почнуть горіти, а потім дуже складно боротися з пожежами.
– Щодо лісів Чорнобиля. Чи був підвищений радіоактивний фон на фоні пожеж у Чорнобильскій зоні?
– Чорнобильська зона – не відноситься до відання Держлісагентства. Вона підпорядковується Державному агентству з управління зоною відчуження, яке сьогодні знаходиться у підпорядкуванні Мінекоенерго. Тому ми не володіємо інформацією стосовно цього. Але ми переконані, що всі лісокористувачі, тобто всі підприємства, у кого є ліс у власності та управлінні, мають робити комплексні заходи по протипожежній безпеці.
На жаль, зараз немає чітких вимог щодо всіх цих лісокористувачів, що саме вони мають зробити і як. Тому ми виступили з ініціативою, зокрема перед Радою національної безпеки і оборони і Міністерством про те, що ці правила повинні бути встановлені.
– А радіація була підвищена чи ні? Ви володієте такою інформацією?
– Ми такою інформацією не володіємо. Це питання до Державної служби з надзвичайних ситуацій. Вони відповідають за гасіння пожеж, зокрема в тих місцях, де може бути підвищений радіаційний фон.
– Щодо екологічності. Цей тренд йшов давно. Минулого року Грета Тумберг підняла питання на трибуні ООН. Навіть після коронавірусу питання екології не зникло з радарів — всі обговорюють, що природа під час карантину відновилась. Держлісагентство планує щось трендове у цьому напрямку?
– Держлісагентство основним своїм напрямком визначило, що ми маємо відновлювати ліси. Збільшити покриття території України лісами. Сьогодні цей показник складає практично 16%, ми маємо його збільшити до 20%. Можу додати, що у нас більше 50% підприємств сертифіковані за міжнародними стандартами ведення лісового господарства. Зокрема туди включені й процеси екологізації.
– Що таке «Ліс у смартфоні»?
– Ми маємо зменшити контакт з чиновниками і перевести всі процеси в електронний формат. Це загальна позиція і концепція уряду — діджиталізація. Тож програму діджиталізації у лісі ми назвали «Ліс у смартфоні». Щоб підвищити довіру населення до лісівників ми створили низку продуктів, які направлені на те, щоб суспільство контролювало незаконні рубки. Вся інформація є на сайтах державного лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру — lk.ukrforest.com, open.ukforest.com, map.ukrforest.com.
Ми створили онлайн-карту, де будь-який громадянин може на своєму смартфоні чи планшеті зайти на сайт, натиснути мапу, його буде знайдено по GPS-координатам. І ці GPS-координати підв’язуються під карту лісів і під дозвільні документи, де здійснюється рубка. Якщо ви, наприклад, бачите, що у лісі здійснюються рубки, то можете перевірити, чи ці рубки здійснюються легально. Якщо вони здійснюються нелегально, можна повідомити лісгосп або поліцію, яка виїде на місце і все перевірить. Це дуже ефективний інструмент і ми отримуємо позитивні відгуки від населення про те, що він дійсно працює.
Ми також розробили низку інших електронних сервісів. Зокрема, можливість перевірки за номерами автомобілів, чи дійсно ліс, який вони везуть, є легальним. Можна перевірити за номером бирки, яка є на колоді, чи дійсно ця бирка була легально видана, чи не була вона підроблена. Це все можна зробити онлайн і безкоштовно.
Більше того, ми зробили додаток для національної поліції, щоб вони могли контролювати перевезення деревини. І при зупинці автомобіля, який везе деревину, проконтролювати за номерами автомобілів, товарно-транспортної накладної або номером бирки, чи дійсно ця деревина легальна.
Ми також розробили карту пожежної безпеки. Вона показує території, які мають підвищений клас природної пожежної небезпеки. Це необхідно для місцевих громад, щоб вони могли розуміти проблемні районі, а також для ДСНС.
Плюс запустили пілотну карту легальних лісопилок: зібраємо з усіх регіонів України перелік переробних підприємств і позначаємо їх на мапі. Якщо хтось заїхав у ліс, побачив, що там є якась лісопилка, він може перевірити на мапі, чи є ця лісопилка на цій мапі.
Ми максимально діджиталізуємо галузь, для того, щоб і суспільство могло її контролювати. А з нелегальними рубками боротимемося системно. Наразі активно працюємо з комітетами Верховної Ради щодо прийняття двох законопроектів. Перший законопроект – про національну інвентаризацію лісів. В Україні державний облік лісів в повному обсязі не проводився з 96-го року. В інших країнах це роблять кожні 10 років. Національна інвентаризація лісів дасть змогу зрозуміти, скільки в Україні є лісів, якої якості, як їх можна використовувати.
Другий законопроект – про запровадження відповідальності за невнесення заготовленої деревини в електронну систему та за використання нелегальної деревини. Ми переконані, що ця система дасть змогу ефективно боротись з нелегальними рубками. Тобто вона зменшить попит на нелегальну деревину і не буде доцільності їхати в ліс вночі і рубати незаконну деревину, кудись її переправляти, збувати.
Ми створили онлайн-карту, де будь-який громадянин може на своєму смартфоні чи планшеті зайти на сайт, натиснути мапу, його буде знайдено по GPS-координатам. І ці GPS-координати підв’язуються під карту лісів і під дозвільні документи, де здійснюється рубка.
– А з іншого боку, хто ж з небайдужих громадян піде вночі до лісу із застосунком «Ліс у смартфоні», щоб проконтролювати незаконні рубки. Тож якщо рубати вночі, ніхто нічого й не дізнається.
– Про це я й кажу: якщо у нас не буде попиту на нелегальний ліс, то ніхто не піде вночі його рубати.
– Лісові господарства взагалі ефективні? Може краще, щоб заготівлею лісів займалися приватні підприємства під контролем держави, як це робиться в інших країнах?
– Поняття «лісове господарство» на порядок ширше від поняття «лісозаготівля». Підприємства лісового господарства і відновлюють ліс, і охороняють його від шкідників, хвороб, пожеж, виконують роботи із догляду за якісним станом лісів, організують використання недеревних лісових продуктів та сприяють використанню екологічних послуг. Якщо ж ми говоримо про суто заготівлю деревини, то в Україні, як і у багатьох європейських країн, такі роботи у більшості випадків виконуються приватними лісозаготівельними бригадами за підрядом під наглядом лісогосподарських підприємств.
Коли ми говоримо про підприємства лісового господарства необхідно враховувати, що у лісовому господарстві є три складові – екологічна, економічна і соціальна. І лише держава може забезпечити розвиток цих трьох складових одночасно. До того ж, потрібно враховувати специфіку України. Наразі, підприємства лісового господарства є основним роботодавцем в сільській місцевості.
Тепер щодо досвіду інших країн. Необхідно зазначити, що в Європі зовсім інший поділ лісів за типами власності і переважають приватні ліси. Як правило, приватні ліси мають невелику площу і господарювання там ведеться екстенсивне – власник рубає дерева, коли йому потрібні гроші. Великих приватних володінь практично не існує. Державні ліси управляються різними структурами – це можуть бути державні структури – підприємства, агентства, або акціонерні підприємства із 100% часткою держави у статутному капіталі. Кожна держава сама обирає інституційну структуру відповідно до природних умов, традицій господарювання та інших факторів. Тому говорити про «приватні компанії, які господарюють в лісах» не коректно.
– Чи діятеме в лісовій галузі тренд на приватизацію? Чи маєте ви план залучати сюди інвестиції, як це робиться на інших українських державних підприємствах?
– На сьогодні у законодавстві, зокрема Лісовому кодексі, чітко зазначено, що ліси на землях державної та комунальної власності, спеціалізовані лісогосподарські підприємства не є об’єктами державно-приватного партнерства згідно із законом «Про державно-приватне партнерство». Можливість мати приватний ліс є і в українському законодавстві. Але якщо цей ліс приватник виростив на своїй приватній землі і оформив відповідні документи – тоді він може вважатися приватним лісом.
Питання в тому, що в Україні не було загальної лісової політики, бачення держави щодо основоположних пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях.
Зараз в Україні 73% лісів координується Держлісагентством, а є ще 27%, які належать іншим лісокористувачам. Ми розуміємо необхідність залучення інвестицій. Але, щоб інвестори були зацікавлені інвестувати в українське лісове господарства, потрібні чіткі та прозорі правила гри на ринку. І ми вже запустили певні механізми. Так, за рішенням Уряду, всі лісокористувачі, які здійснюють заготівлю деревини, мають працювати в системі електронного обліку деревини. Тобто, биркувати деревину. Таким чином, держава може бачити, скільки загалом заготовляється деревини в Україні. І всі охочі можуть за цим слідкувати, адже на сайті Держлісагентства щомісяця оприлюднюється ця інформація.
Окрім того, запроваджений пілотний проект щодо реалізації деревини виключно через електронні аукціони. Лісокористувачі зобов’язані виставляти заготовлену деревину на такі аукціони. Таким чином, покупці можуть бачити весь об’єм і планувати подальшу роботу. І це лише перші кроки. У нас вже є декілька варіантів концепцій реформування лісової галузі. Ми плануємо їх обговорити та узгодити з усіма зацікавленими сторонами, випрацювати одну модель, презентувати її та схвалити на законодавчому рівні.
– На вашу думку, чи нормальна з економічної точки зору ситуація, коли лісгоспи одночасно зацікавлені в протилежних речах — збереженні лісів України та отриманні прибутку?
– Це не протиставні речі. Основним завданням лісового господарства є не лише збереження лісів на існуючому рівні, а й цілий комплекс інших речей. Це і ефективне та раціональне використання лісових ресурсів, їх примноження. Лісівники піклуються, доглядають ліси, намагаючись адаптувати їх до змін клімату. Дерева, як і сільськогосподарські культури, мають свій вік стиглості. Звісно це не один рік, як у сільському господарстві, але якщо вчасно не заготовити деревину – вона втрачає свої властивості, а деревообробна галузь недоотримує стратегічно важливий ресурс, як наслідок – зменшення фінансування відновлення лісів.
З 2016 року держава не забезпечує фінансування для ведення лісового господарства. І в цих умовах лісгоспи здійснюють повний цикл лісового господарства. Тобто, отримані від реалізації деревини кошти йдуть на сплату податків та відновлення лісів, їх догляд, охорону, протипожежні заходи.
Давайте подивимося на приклад Польщі. Там теж є державна структура, яка опікується державними лісами, і в цій структурі є лісництва. Ця структура, можна сказати, абсолютно незалежна, адже має свій власний фонд розвитку, і лісове господарство завдяки цьому фонду може забезпечувати своє існування та розвиток. У нас уже теж є напрацьовані такі зміни, щоб частина податків від реалізації деревини направлялась у цей фонд, і потім з нього покриватимуться витрати на вирощення нового лісу, охорону, захист і багато іншого. Головне зараз втілити це в життя якнайшвидше.
Яна Панюшкіна
