Необхідно врахувати обопільні інтереси як лісівників, так і користувачів мисливських угідь
Саме таку мету визначили учасники прес-конференції, проведеної в актовому залі обласного управління лісового та мисливського господарства, обговорюючи скасування Мінекологією мораторію, який забороняв полювання на лосів. Представники широкої громадськості, члени Українського товариства мисливців та рибалок, а також працівники лісогосподарських підприємств оприлюднювали свої думки і позиції стосовно скасування мораторію.
Відкрив прес-конференцію начальник мисливського відділу обласного управління лісового та мисливського господарства Микола Пиріг.
Він, зокрема, проінформував, що за підсумками обліку диких тварин, проведеного цього року у лісових масивах Чернігівщини, нараховувалася 1171 особина лося. Після того, як Мінекологією видано наказ про дозвіл полювання на лося, Державне агентство лісових ресурсів України та Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства клопоталися перед Міністерством екології та природних ресурсів про дозвіл на полювання в мисливських господарствах Чернігівщини 45 голів лося. Але Мінекології видало дозвіл лише на 19 голів. Найбільше лосів, а саме чотири особини, дозволено вполювати мисливському господарству «Єлінський ліс», мисливське господарство «Рись» одержало дозвіл на дві особини лося. Мисливському господарству «Деснянське» надано дозвіл теж лише на двох лосів. Решті мисливських господарств області надано дозвіл добути по одній особині.
Прийнявши до відома інформацію начальника мисливського відділу обласного управління, представники мисливської громадськості оприлюднили міркування щодо кількості дозволів, можливої інтенсивності нарощування кількості лосів у лісових масивах, а також висловлювали занепокоєння щодо зростання випадків браконьєрства під час полювання на лосів. Йшлося й про те, що лише користувачі мисливських угідь – єдині структури, які вкладають кошти в охорону та відтворення диких тварин, в тому числі і лосів. Жодна ж інша структура, враховуючи і громадські, і державні, на відтворення поголів’я цих диких тварин коштів не витрачає. Ось чому саме користувачі мисливських угідь найбільше зацікавлені в тому, щоб поголів’я лосів в угіддях не зменшувалося, а було на оптимальному рівні для подальшої його господарської експлуатації протягом багатьох років користування угіддями.
Участь у прес-конференції також взяв і виступив начальник відділу лісового господарства ЧОУЛМГ Олександр Марахонько. Він висловив позицію лісівників, яка полягає в тому, щоб максимально запобігти потраві лісових культур дикими тваринами. Так, вже за нинішній рік представниками управління, спеціалістами лісогосподарських підприємств виявлено пошкодження лісових культур на площі понад 300 гектарів. А між тим, мисливські господарства зобов’язані вживати спільні заходи з лісокористувачами щодо недопущення потрав лісових культур дикими тваринами на території угідь, наданих у користування мисливцям.
З огляду на це лісогосподарськими підприємствами навіть були направлені листи керівникам мисливських угідь про надання допомоги лісівникам у збереженні лісових культур від протрави дикими тваринами хоча б в огородженні саджанців. Та конкретних дій щодо спільних заходів для захисту лісових культур користувачами мисливських угідь так і не зроблено. Отож захист лісових культур і досі лягає на плечі лише лісогосподарських підприємств. А на це вони витрачають чималі кошти. Так, у 2016 році лісогосподарськими підприємствами проведено огородження лісових культур на площі 90,7 гектара.
У нинішньому році плануємо провести огородження лісових культур уже на площі понад 130 гектарів. Середня ж вартість огородження лише одного гектара лісових культур становить 15 тисяч гривень. До того ж, іще планується обробіток лісових культур репелентами. Теж немалі кошти потрібні. Висновок із цього єдиний: тільки за умови захисту обопільних інтересів і лісівників, і мисливців можна домогтися збалансованого результату, вигідного і лісогосподарникам, і користувачам мисливських угідь.
Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ
