Олександр Демченко: «Треба мислити глобально, по-державницькому, тоді буде успіх!»
Минув рік, як начальник Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Демченко працює на цій посаді. Отож варто вже підбити перші підсумки роботи. Що вдалося зробити за цей час?
– Олександре Григоровичу, до свого призначення на нову посаду ви були директором успішного лісгоспу в Холмах, на Корюківщині. Трудилися добре, не мали особливих проблем. До того ж ви – депутат обласної ради від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», відома й шанована на Придесенні людина. Так от, чи не шкодуєте, що погодилися очолити управління лісового та мисливського господарства, де щодня доводиться витрачати стільки здоров’я, енергії та зусиль?
– Скажу відверто, що справді набагато важче тут працювати, непросто і нелегко, значно відповідальніше. Але коли я вже прийняв для себе рішення, то не повинен про це шкодувати. На все – воля Божа. Так, я зазнав певних втрат. Це стосується і здоров’я, бо переживав, недосипав… Однак отримав і набутки, адже це – значний досвід. Я тепер бачу й аналізую загальну ситуацію, знаю стан справ в інших лісгоспах. Порівнюю, усвідомлюю плюси і мінуси, недоліки. Та головне – я побачив ставлення людей до своєї справи, виконання обов’язків. Побачив багато ентузіастів, професіоналів та однодумців, відчув їхню щиру підтримку, побачив багато позитивних моментів. Втім, я відчув і великий спротив змінювати щось на краще. Я тепер інакше ставлюся й до деяких своїх колег, з якими працював, і у нас були інші стосунки… І я вдячний Богові за те, що дав мені таку можливість випробувати себе, дізнатися стільки нового.
– Робити добрі та важливі справи…
– Знаєте, у мене цей рік пролетів, як один день. По суті, не бачив ні родини, ні традиційних свят. Надходить вихідний – трохи перепочив морально та фізично – і вперед, до справ! І то я не завжди, навіть у вихідні, відходив від роботи, бо весь час про це думаєш, хвилюєшся… Тож я почав інакше ставитися до життя. Бо це – не якісь марнославні та метушливі дрібниці, через котрі люди нерідко між собою ворогують і набивають ґулі. Найголовніше – це добрі, шляхетні наміри та стосунки. Праця, яка приносить задоволення. І небайдужість, турбота про людей, а ще – взаєморозуміння.
– Так, потрібно допомагати одне одному.
– І якщо говорити про цю мою посаду – створювати нормальні умови для роботи лісового господарства, для кожного нашого працівника, підтримувати. А ще дбати і про соціальну сферу. Бо знаю, стільки бід та проблем є у людей. І треба допомагати їм, настільки це можливо. Зазвичай не йдеться про якісь великі кошти, але людина відчуває підтримку, розуміє, що вона – не одна в цьому світі. Це – по-християнському. Не всі розуміють таку благодійність, але наші лісгоспи не в пустелі ж розташовані, а серед людей, сільських та міських мешканців, громад. Тобто потрібно мислити глобально, по-державницькому, тоді буде успіх.
– Лісове господарство – це не лише один, хай і чудовий, лідер. Вам удалося сформувати свою високопрофесійну команду? Наскільки ефективна робота нових керівників лісгоспів, призначених уже з вашої ініціативи?
– Так, призначено п’ятьох нових директорів лісгоспів, заступника начальника управління. І є ще одне вакантне місце заступника – конкурс проводитиметься 4 липня. То – напрям головного лісничого, тут – дуже багато роботи, зокрема це захист і охорона лісів. Ви знаєте, що є такий шкідник – короїд, який створює проблему всім лісівникам, і не лише нашої Чернігівщини та України. Ця проблема існує в усій Європі. Отож високопрофесійна команда ще формується. Втім, завершився період лісокультурної кампанії, з якої ми вийшли з цілком нормальними показниками й досягненнями, тобто завдання виконано.
– Назвіть, будь ласка, основні показники діяльності лісового господарства на Чернігівщині. Що, власне, зроблено? Все-таки конкретні цифри – красномовні!
– Вчасно сплачуються платежі до бюджетів та єдиний соціальний внесок. За 2017 рік підприємствами обласного управління сплачено до зведеного бюджету 313036 тис. грн. податків, зборів та обов’язкових платежів, що на 68091 тис. грн. (або 27,8 відсотка) більше рівня 2016-го. З них до Державного бюджету сплачено 195819 тисяч гривень (більше на 57964 тис. грн. – темп росту 142 відсотки) і до місцевого – 117217 тисяч гривень (більше на 10127 тис. грн. – темп росту 109,5%). Затверджені завдання зі сплати податків виконані всіма лісгоспами. Єдиного соціального внеску за 2017 рік сплачено 79484 тис. грн. – при темпі росту 121,9%, затверджене завдання виконали всі підприємства.
– Основне завдання лісівників Чернігівщини – це раціональне використання й відтворення лісових ресурсів?
– Так. За 2017 рік створено лісових культур на площі 2,5 тисячі гектарів, зокрема лісорозведення проведено на площі 103,6 га. Станом на 1 червня 2018-го лісових культур створено на площі 1,8 тисячі гектарів, у тому числі лісорозведення проведено на площі 104 га. Для забезпечення підприємств посадковим матеріалом цього року було посіяно насіння в розсадниках – на території 11,6 гектара; у контрольованому середовищі: в 49-ти теплицях – площею один гектар та у 167-ми коробах – площею 0,55 га.
З метою формування та оздоровлення лісових насаджень торік проведено заходи на площі 14,4 тисячі гектарів загальною масою 380,8 тисячі кубометрів, зокрема рубки догляду – на площі 4 тисячі гектарів загальною масою 293,1 тисячі кубічних метрів. Наразі, станом на 1 червня 2018 року, заходи з формування та оздоровлення лісу проведено на площі 6,1 тисячі гектарів загальною масою 170,6 тисячі кубічних метрів, у тому числі рубки догляду – на площі 1,7 тисячі гектарів загальною масою 36,9 тисячі кубометрів.
– А як нині проводиться профорієнтаційна робота серед нашої молоді? Адже дуже важливо, щоби діти змалечку вчилися любити і берегти рідну природу. У розвинених країнах цьому приділяється величезна увага! То що тепер у такому важливому й перспективному напрямку робиться на Чернігівщині?
– На підвідомчих підприємствах діють 16 шкільних лісництв, де займаються 268 учнів. Цьогоріч проведено обласний етап Всеукраїнського зльоту учнівських лісництв наших загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, у якому взяли активну участь 10 команд. Захід відбувся на Чернігівській обласній станції юних натуралістів. Школярі там презентували свої лісництва й науково-дослідні роботи. Перемогу здобула дружна команда Лісовосорочинської ЗОШ Прилуцької районної ради, яка візьме участь у Всеукраїнському зльоті учнівських лісництв, що відбудеться в Сумах.
– Олександре Григоровичу, в роботі лісівників не обходиться без проблем. От ви вже згадували про короїда…
– Проблема раптового всихання дерев сосни звичайної внаслідок ураження верхівковим короїдом спостерігається в Чернігівській області протягом останніх двох років на значних площах. Найбільшої інтенсивності цей процес набув торік. Усихання сосни верхівкового типу спостерігається практично на всій території Чернігівщини. За даними обстежень, пошкоджені насадження наприкінці вересня 2017-го в лісах Чернігівського ОУЛМГ становили близько 10-ти тисяч гектарів із загальним запасом пошкодженої деревини понад 250 тисяч кубометрів.
Тож торік наші підприємства провели заходи з ліквідації наслідків усихання сосни – на площі більше 4 тисяч гектарів загальною масою деревини понад 120 тисяч кубометрів. Із них на 45-ти гектарах проведено суцільні санітарні рубки, а інше – це вибіркові санітарні рубки.
З початку нинішнього року в лісах Чернігівського ОУЛМГ, з урахуванням додатково виявлених осередків, пошкоджені насадження сосни, які потребували заходів, становили 6,3 тисячі гектарів (орієнтовний загальний обсяг пошкодженої деревини – 180 тисяч кубометрів). Тому за перший квартал заходи з поліпшення санітарного стану лісів (зі спалюванням лісосічних решток, котрі були заселені шкідниками) проведені на площі понад 3,8 тисячі гектарів, з обсягом вирубування пошкодженої деревини близько 118 тис. кубометрів. Наразі спостерігається подальше розповсюдження всихання сосни з ураженням верхівковим короїдом. Нові осередки утворюються поблизу попередніх кількістю від одного-двох до декількох десятків уражених дерев… Тривають обстеження з метою визначення необхідних господарських заходів.
– Значна проблема для лісового господарства (на жаль, не вирішена досі) – незаконні рубки лісу, в першу чергу – дубів.
– Такі рубки здійснюються переважно вночі – організованими групами. Торік скоєно 19 незаконних рубок дуба звичайного. А з початку цього року виявлено 14 випадків незаконних рубок дубів загальним об’ємом 145 кубометри.
Підприємства управління вживають заходи для охорони лісу від незаконних рубок – проводиться рейдова робота, зокрема в нічну пору доби (з початку року здійснено 957 рейдів), перекопуються заїзди до лісових масивів, встановлюються шлагбауми тощо. Тож є певні успіхи, зокрема в ДП «Чернігівське ЛГ» з початку року затримано й передано поліції 5 автомобілів із незаконно добутою деревиною, також у трьох випадках затримано підозрюваних у скоєнні самовільних рубок. Причому наші працівники діють самовіддано, ризикують своїм здоров’ям і навіть життям. Адже відомі випадки, коли злодії застосовують зброю. Отож цю гостру проблему можна вирішити лише спільними зусиллями лісівників, правоохоронних органів та громадськості.
– Також завдають шкоди лісові пожежі…
– З початку нинішнього року виникло 46 загорянь загальною площею 20,05 гектара. Однак завдяки своєчасному реагуванню середня площа однієї пожежі становить лише 0,44 га. Особливо викликають занепокоєння навмисні підпали лісу, причиною яких може бути й боротьба лісівників із незаконними рубками. Для забезпечення охорони наших лісів від руйнівних пожеж покращується оснащення лісогосподарських підприємств протипожежною технікою та засобами виявлення й гасіння пожеж. Наприклад, саме за останній рік, придбано і встановлено дві нові системи відеоспостереження – для своєчасного виявлення пожеж, закуплено 60 радіостанцій, проводиться оновлення пожежного інвентарю…
З початку 2018-го створено більше 2500 кілометрів мінералізованих смуг та проведено 5200 кілометрів доглядів за мінералізованими смугами. Проводиться роз’яснювальна робота і з населенням, виставляються об’єкти протипожежної агітації (різні аншлаги, бігборди і плакати), під час пожежонебезпечного періоду обмежується шлагбаумами в’їзд до лісових масивів.
– Як щодо промислової діяльності – реалізації деревини?
– Взагалі, торік обсяг реалізації необробленої деревини становив 886,8 тисячі кубометрів, зокрема на експорт – 1,8 тис. кубометрів (дрова паливні). Реалізація ділової деревини становила 54 відсотки від загальних обсягів реалізації. За п’ять місяців поточного року держлісгоспами управління заготовлено 370,2 тисяч кубометрів деревини, в тому числі на рубках головного користування – 223,9 тис. кубометрів, а на рубках догляду – 146,3 тис. куб. метрів. А у зв’язку з усиханням дерев за п’ять місяців цього року заготовлено на рубках догляду на 77,5 відсотка більше, ніж за відповідний період торік (82,4 тисячі кубометрів).
За п’ять місяців нинішнього року реалізовано вже 294,9 тисячі кубометрів необробленої деревини. Реалізація ділової деревини становила 49% від загального обсягу реалізації. На експорт реалізовано 3,5 тисячі кубометрів деревини.
– А як справи з переробкою?
– Торік держлісгоспами області пущено в переробку 170,6 тисячі кубометрів деревини, що на 20,6 відсотка більше, ніж за 2016 рік (141,4 тисячі кубометрів). За п’ять місяців поточного року підприємства Чернігівщини переробили на власних цехах і дільницях 68,9 тисячі кубометрів деревини, що на 2,4 тисячі більше, ніж за відповідний період минулого року.
– Однак досі є нарікання на діяльність лісового господарства. Що ж треба зробити, аби громадська думка про лісгоспи поліпшилася?
– Ми співпрацюємо з громадськістю та об’єднаними територіальними громадами, з виконавчою владою. Отож є порозуміння з керівництвом області. Особливо в останні роки ми суттєво підтримуємо соціальну сферу на Чернігівщині, будуємо дороги лісового призначення, а це – життєва артерія до наших сіл. Підтримуємо школи й медичні заклади, українську армію і воїнів АТО. Головне – сумлінно працювати, належно захищати наше довкілля і робити добрі справи. Тому й громадська думка нині змінюється.
– Що плануєте зробити в найближчій перспективі?
– Завершити формування високопрофесійної команди, про що йшлося на початку нашого інтерв’ю. Кадрове питання – дуже важливе. Адже якщо команда працює ефективно та злагоджено, все буде гаразд.
Спілкувався Сергій ДЗЮБА
