По дрова – до лісогосподарських підприємств Чернігівського ОУЛМГ

Вартість природного газу у світі постійно зростає, тому на повен зріст постає проблема впровадження альтернативних джерел енергії й використання енергозберігаючих технологій. Українцям варто повчитися у економних європейців, адже ми налаштовані на Євросоюз. Наприклад, у старовинному Кракові (Польща) будинки опалюються вугіллям. А житлове господарство Відня, столиці Австрії, на 75% використовує для комунальних потреб тверде паливо. За рахунок деревини та її відходів на 42% забезпечує свій енергобаланс Швеція. До речі, місто Золочів, що на Львівщині, вирішило повторити європейський досвід і перевело свої котельні з природного газу на дрова. Частково від опалення газом відмовилися міста Городок, Буськ та Жидачев.

Як відомо, дрова – це відновлюване джерело енергії. Відзначимо, що постійними лісокористувачами на Чернігівщині щорічно заготовляється 1,3-1,4 млн м³ деревини. Із цього обсягу приблизно 40% (орієнтовно 500-560 тис. м³) – низькотоварна деревина: технологічна сировина та дрова паливні. Частина низькотоварної сировини поставляється вітчизняним підприємствам для виготовлення плитних матеріалів. А паливні дрова використовуються населенням для опалення. При заготівлі деревини утворюються супутні лісосічні відходи: гілки, хмиз тощо. Обсяг таких відходів, що можуть бути використані для опалення, становить майже 3% (40тис.м³ деревини). Крім того, при переробці деревини на власних потужностях лісокористувачів та інших підприємствах області утворюється 90тис.м³ деревних відходів (тирса, стружка). Отож сукупний потенціал Чернігівщини становить  близько 650 тис. м³ паливної деревини.

Враховуючи теплотворну здатність, а також те, що сучасні газові та піролізні твердопаливні котли мають однаковий коефіцієнт корисної дії, для заміщення 1000 м³ природного газу потрібно близько 4 м³ деревної біомаси. Підкреслимо, що вартість спалювання дров у 4 рази менше вартості спалювання природного газу. Економічний ефект досить відчутний: 1500 грн на 1 тис. м³ природного газу.

У чернігівських селах проживає чимало людей похилого віку. Звісно, їм нелегко заготовляти дрова. Та побоювання марні: у Ніжинському, Добрянському і Корюківському держлісгоспах є спеціальні верстати-дроворуби, які швидко і якісно виконають цю роботу. Придбані рубані дрова у холодну осінньо-зимову пору зігріють старих і самотніх людей в наших селах.

Цікаво знати

Зола твердих порід деревини, як-от дуб і береза, багата калієм. Березові дрова також лідирують за віддачею кальцію і фосфору. Останнього багато в корі дерев. При згорянні хмизу і молодих дерев утворюється попіл, більш багатий поживними речовинами, ніж при спалюванні товстих старих дерев. А якщо перерахувати всі мікроелементи, то перед нами – частина таблиці Менделєєва.

Підгодівля золою проводиться зазвичай в сухому або розчиненому вигляді. Якщо хочете, щоб усі корисні речовини були швидко засвоєні рослинами, розчиніть золу у воді. Зазвичай достатньо однієї склянки на відро води. Цього розчину вистачить на 1-2 квадратних метри грядки.

Як добриво зола застосовується і в сухому вигляді. Суху золу вносять при перекопуванні або розпушуванні ґрунту, витрачаючи 3-5 склянок на 1 кв. метр. На глинистих ґрунтах це роблять як навесні, так і восени, а на піщаних – тільки навесні, оскільки зола швидко вимивається.

Корисно також вносити золу в компост. Вона сприяє швидкому перетворенню органіки в родючий перегній. Укладаючи компостну купу, кожен шар трави, бур’янів і харчових відходів слід пересипати золою. При цьому витрачається до 10 кг добрива на 1 куб. метр компосту.

А ще золою присипають зрізи м’ясистих кореневищ. Зола не тільки сушить поверхню, але і запобігає розвитку різних гнильних захворювань при зберіганні коренеплодів і овочів.

За інформацією Чернігівського ОУЛМГ