Посилення розвитку природно-заповідної справи – це реалізація одного з провідних напрямів екологічної стратегії Сіверського краю
Чернігівська земля має унікальну природу, різноманітний рослинний і тваринний світ, чисельність якого, на жаль, з кожним роком скорочується. Антропогенний вплив на природу досягнув нині такого розмаху, що зумовив проблеми загальнопланетарного масштабу, про які ще на початку минулого століття ніхто й не здогадувався.
Це і глобальне потепління клімату, і масове забруднення поверхні планети, і помітне зникнення багатьох видів її флори та фауни. Може статися навіть так, що якийсь з видів, донедавна такий звичний у природі, зникне зовсім.
Як відомо, головними причинами зникнення рідкісних тварин і рослин є знищення середовищ їх існування. Та й безпосереднє знищення їх самих. А тому більшість зникаючих видів охороняється Червоною книгою України, а деякі – навіть Міжнародними конвенціями.
Отож найкращим способом збереження рідкісних видів тварин та рослин є збереження середовища їхнього існування. А чи не єдиний шлях зробити це – створити на цих територіях об’єкти природно-заповідного фонду. Звичайно, природно-заповідний фонд може бути створений і для інших цілей, як, наприклад, збереження природного ландшафту, історичної місцевості, шляхів міграції тварин. Перетворення природних територій у заповідні дозволяє вберегти їх від небажаного і невиправданого впливу людини.
Природно-заповідний фонд характеризується великою кількістю об’єктів з порівняно невеликою площею (більше половини об’єктів мають площу до 100 гектарів). На території області ці об’єкти розташовані досить нерівномірно: в Носівському, Ніжинському, Бахмацькому, Борзнянському районах за рахунок високого відсотку розораності земель площа природно-заповідного фонду не досягає і трьох відсотків від площ районів. Це негативно впливає на екологічну стабільність цих територій.
За кількістю заповідних об’єктів наша область є лідером в Україні. На її території функціонує 386 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 93240.49 гектара. Це 20,3 відсотка від площі лісів підприємств, підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства, та 7,81 відсотка від площі всієї області.
Вісім із цих об’єктів площею 8501,9 гектара мають загальнодержавне значення. Це Ічнянський та Мезинський національні природні парки, розташовані на 6686,6 гектарах, чотири заказники площею 1690,3 гектара та дві пам’ятки природи площею 125 гектарів. Є ще й 378 природно-заповідних об’єктів місцевого значення загальною площею 84738,59 гектара.
Завдяки активній реалізації державної політики в галузі розвитку заповідної справи площа заповідних територій області постійно збільшується. Лише за два останні роки вона збільшилася на 7188 гектарів.
Це свідчить насамперед про те, що розвиток природно–заповідної справи є одним із провідних напрямів екологічної стратегії Чернігівщини. Адже лише заповідні території здатні забезпечити екологічну рівновагу, тобто компенсувати шкоду, заподіяну людьми природним комплексам. Нам необхідно зберегти принаймні частину дикої природи такою, якою вона є насправді.
Бо активне перетворення цінних природних територій у заповідні – запорука нашого піклування про майбутні покоління.
За інформацією Чернігівського ОУЛМГ
