Послабити податковий тиск, зробити ставку на кадри та створити міністерство – головні вимоги Всеукраїнського з’їзду лісівників
У Луцьку відбувся з’їзд лісівників України. Головні питання зібрання торкалися зосередження повноваження, які «розкидані» між Міністерством аграрної політики, котре курує Держліагентство, Міністерством екології та природних ресурсів й інші структури. Такий розподіл не дає можливості ефективно вирішувати проблеми галузі. Відтак, лісівники всерйоз заговорили про повернення суб’єктності лісовій та переробній галузі. А це можливо тільки за умови створення власного міністерства.
24 делегати – від Чернігівщини!
У Луцьк з’їхалися сотні лісівників із усіх областей України, щоб обговорити проблеми та перспективи галузі. Захід відбувся 14 березня у Волинському облмуздрамтеатрі в рамках 2 етапу IV з’їзду лісівників України.
Чернігівщину представляло 24 делегати на чолі з начальником Чернігівського ОУЛМГ Олександром Демченком та головою товариства лісівників області Сергієм Аніщенком.
Не секрет, що лісівники Чернігівщини покладали особливу надію на цей з’їзд, сподіваючись, що їх голос почують у вищих ешелонах владної верхівки.
Голова товариства лісівників України Юрій Марчук звернув особливу увагу на проблему політизації лісової галузі, яка шкодить її стратегічному напрямку.
«В останні роки відбулася явна екологізація суспільства. Всі хочуть мати чисту воду, чисте повітря, органічні продукти харчування. Всі хочуть жити в комфортних умовах. Так і має бути. Але екологія стала політичним піаром, окремі політичні партії піаряться на темі лісового господарства. Ніхто не голосує за те, щоб прийняти закон, який би поміг лісовому господарству. А от розказати про ряд негараздів, навіть тих, яких немає, бажаючих більше, ніж достатньо. Тому хотілося б, щоб політичні проблеми партії не вирішували за рахунок приниження 100-тисячної галузі лісівників України», – заявив Юрій Марчук.
За словами голови товариства, «одне робоче місце в лісовій галузі дає 10 робочих місць в інших галузях виробництва», тому до галузі підвищений інтерес так званих «активістів».
Суттєву загрозу очільники галузі бачать і в кліматичних змінах. Зокрема йдеться про те, що зона степу і лісостепу може «наступати» на північ — аж до Житомира. Тому навіть зараз у галузі через економічну ситуацію та клімат багатші лісгоспи півночі країни (зокрема Чернігівщини) підтримують лісгоспи на півні та Сході, де лісів менше і клімат для них не такий сприятливий. Через це вони закликають виділити більшу підтримку таким лісгоспам із держбюджету.
Лісівники вимагають власне міністерство
Виконувач обов’язків голови Держлісагентства Володимир Бондар також розповів, що для ефективного вирішення проблем галузі лісівникам потрібно зосередити повноваження, які «розкидані» між Міністерством аграрної політики, яке курує Держліагентство, Міністерством екології та природних ресурсів й іншими структурами.
«Держлісагентство на якомусь етапі втратило право законодавчої ініціативи. Всі наші ініціативи, бачення та напрацювання розбиваються об стіну нерозуміння на всіх рівнях. Які б чудові ініціативи ми з вами не готували, вони якимось чином нівелюються. Нам стверджують, що Держлісагентство зосередило всю повноту влади, але це далеко не так», – пояснив він.
Тому Володимир Бондар вважає, що лісівникам треба власне міністерство.
«Я вважаю, що на цьому з’їзді нам пора чітко і конкретно поставити питання про повернення суб’єктності лісовій та переробній галузі. Якщо не ховатися за словами, ми повинні повернути Міністерство лісової та переробної політики. Коли ми будемо самі писати, визначати та відповідати за формування цієї політики, тоді можна буде звинувачувати лісівників. Але я переконаний, що тоді ми розробимо стратегічні і тактичні кроки, зможемо вивести цю частину економіки на такий рівень, який дасть можливість і сплачувати дуже серйозні податки, вирішувати соціальні проблеми, допоможе ефективніше підтримувати лісові господарства півдня і сходу, дасть відповідь на ключові питання цієї галузі», – наголосив керівник Держлісагентства.
Кадри, «псевдоекологи» та послаблення пасків
А ще лісівники хочуть збільшити державне замовлення у спеціалізованій освіті на свої напрямки, адже не вистачає якісних спеціалістів. За словами доктора сільськогосподарських наук, професора, заслуженого діячя науки і техніки України, члена-кореспондента НААН України Петра Лакиди, деякі спеціальності взагалі прибрали із держзамовлення у вишах.
«Хочу сказати про державне замовлення. Щорічно лісова галузь для підготовки молодих спеціалістів отримує 220 місць. А в Україні у нас різного роду підпорядкування понад 500 підприємств. Але для підготовки юристів щороку виділяється 2400 місць. Ми повинні лобіювати це питання, щоб не пускати економічних диверсантів у лісову галузь», – вважає Петро Лакида.
Зокрема більше не навчають спеціалістів «мисливське господарство», а меблеву та деревообробну спеціальності повернули лише «з боєм». І це реальна проблема для галузі.
«Не можна інженера-технолога зробити на базі біолога-лісівника», – пояснює вчений.
Тому делегати з’їзду закликали збільшити держзамовлення на лісівників та деревообробників у вишах вдвічі та зберегти лісові коледжі.
Також на дискримінацію з боку законотворців скаржилися і мисливці. Мовляв, суспільству нав’язують стереотип, що всі мисливці — браконьєри. Така ж ситуація із мисливським господарством. В цивілізованих країнах світу воно є галуззю більш прибутковою, ніж лісове господарство, – пояснив Петро Лакида.
«Прийшла мода на охорону природи, прийшла мода на охорону тварин. Це сьогодні модно і вигідно. Всі хочуть охороняти, всі хочуть забороняти. Отримують міжнародні транші, отримують підтримку західних екологічних організацій, величезні гроші. За це вони борються із мисливцями, які в свій час достатньо ефективно вели господарство. Я хочу нагадати всім, що мисливство — це галузь народного господарства. А сьогодні говорять, що це хобі окремої категорії людей, їхня забава для п’янства та гулянок. Хоча це далеко не так», – нарікає перший віце-президент Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь Віктор Червоний.
«Ми за сталий розвиток. Ми хочемо, щоб завжди можна було користуватися результатами роботи, ми оберігаємо тварин, щоб дати можливість нашим нащадкам отримати задоволення від спілкування із природою, від відпочинку та добування гарного мисливського трофею», – натомість пояснив Червоний.
Тому він закликав зокрема боротися із браконьєрами та іншими порушниками, які і створюють підстави вважати всіх мисливців недобросовісними. А ще закликав не вносити до Червоної книги вовків, яких, мовляв, забагато в Україні.
З ініціативи директора Ярмолинецького лісгоспу на Хмельниччині, учасника АТО Івана Кирилюка учасники з’їзду згадали хвилиною мовчання 15 лісівників, які загинули під час війни на Сході. На їх честь хочуть закласти спеціальні меморіальні ліси.
У підсумковій резолюції другого етапу з’їзду лісівники звернулися до Адміністрації президента та Верховної Ради із закликом створити робочу групу при Президентові з напрацювання національної лісової політики, підтримати формування Державного фонду розвитку лісового господарства, оптимальніше розподілити функції лісової охорони, а також відкликати законопроект №10092 про ринок деревини, щоб «врахувати інтереси деревообробної та лісової галузей».
А ще спікери під час з’їзду закликали відмовитися від ідеї передачі лісів у приватні руки, адже це національне надбання. Також лісівники просять зменшити відсоток відрахування грошей, зароблених галуззю, до держбюджет із 75% до 15%, розробити та прийняти Програму «Ліси України до 2030 року».
За інформацією Чернігівського ОУЛМГ
