Славної династії славні справи
Заслужений лісівник України Іван Данилець, син лісника Прокопа Данильця, батько начальника цеху переробки Олександра, з сім’ї лісничих села Вовчок Козелецького району Чернігівської губернії… Саме так, певно, записали б у церковній книзі про нинішній соціальний і цеховий стан багаторічного директора державного підприємства «Остерський лісгосп» Івана Прокоповича Данильця, якби йшлося про інші часи. Бо дійсно, вовчанські Данильці вже у трьох поколіннях – династія лісничих. Причому серед п’яти синів фундатора династії Прокопа Данильця продовжили потомствену справу відразу троє… а останній з династії – син Івана Олександр – після закінчення Київського Національного аграрного університету прийшов працювати саме в Остерський лісгосп, у цех переробки деревини. А ще день народження Івана Прокоповича майже співпадає з професійним святом – Днем працівників лісу…
Іван Прокопович закінчив Лубенський лісовий технікум, потім Київський Національний аграрний університет, лісогосподарський факультет. Працював майже на всіх посадах, пов’язаних з лісовими професіями: майстер лісу, помічник лісничого, лісничий Козелецького лісництва. Майже тридцять років він очолював колектив Остерського лісгоспу. За цей час лісгосп багаторазово займав призові місця в обласному змаганні. За вагомий внесок у розвиток лісогосподарської галузі директору присвоєно почесне звання «Заслужений працівник сільського господарства України», а ще він нагороджений нагрудним знаком «За 40 років бездоганної служби в державній лісовій охороні України».
«Дбати про ліс – значить дбати про людей, що його доглядають»,– вважає Іван Прокопович Данилець. Мабуть, саме тому з покоління в покоління, від династії до династії відбувається справжня селекція фахових лісоводів, саме тому в лісі працюють самовіддані люди, які здатні віддати йому свої знання і силу, любов і навіть життя. Сказане – про знаного фахівця і талановитого організатора лісової справи Івана Прокоповича Данильця, який сьогодні 13 вересня відзначає своє 70-річчя.
Вітаючи ювіляра, начальник Чернігівського ОУЛМГ Олександр Демченко від усіх лісівників Чернігівщини побажав йому ще довго залишатися в строю, примножувати здобутки та виховувати наступні покоління лісівників.
Одним диханням з Данильцем
Весна минулась. Одцвіла калина,
Верхівки сосен підпирають вись.
Старезний дуб під ноги жолудь кинув,
Щоб у дубку продовжитись колись.
Тут час пливе розлого і повільно,
Тут можна слухать сонце і зорю.
Подейкують, що Соловей-Розбійник
Тут десь чекав на Муромця Іллю.
Тут ходять тіні тихо, як легенди.
Іще з далеких і сучасних літ.
Тут партизани готувались в рейди,
Й закохані збирали первоцвіт.
Такі ліси дістались Вам, Іване,
Така краса – хоч в серце перелий.
Тут кожна стежка добре Вами знана,
Тут найрідніше місце на землі.
І тут робота. Бережи й примножуй,
Якщо тебе покликано Творцем.
Тут деревця і навіть гілка кожна
Живуть одним диханням з Данильцем.
Бо він господар. Вирубки колишні
Вже затіняють молоді ліски,
От сосни йдуть з дубами впереміжку
На приостерські кручі і піски.
Шумлять ліси, довкіл співає птаство.
Така краса – хоч в серце перелий.
Уздовж і вшир росте наше багатство,
Що нарекли легенями землі.
Колеги та друзі