СТАЛИЙ РОЗВИТОК ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА СХІДНОГО ПОЛІССЯ: РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

Лісове господарство є одним із найважливіших сегментів у економіці України. Сталий (стійкий, усталений) розвиток лісового господарства ґрунтується на гармонійному поєднанні екологічних, економічних та соціальних функцій лісів. Україна доєдналась до міжнародних угод з підтримки сталого розвитку лісового господарства. Наразі національна лісова політика нашої держави має здійснюватись на засадах сталого розвитку.

Важливим атрибутом розвитку лісового господарства є власність на ліси та землі лісового фонду. Вважаємо, що для стійкого розвитку лісового господарства найбільш ефективною є державна власність. Лісове господарство при державній формі власності повинно мати передбачувану довгострокову стратегію розвитку та усталену структуру управління. Слід зазначити, що до важливих інструментів сталого розвитку лісового господарства належить сертифікація лісів та застосування новітніх геоінформаційних систем і технологій.

Лісовий фонд державних лісогосподарських підприємств Східного (Лівобережного) Полісся України становить 486,9 тис. га з загальним запасом деревини 129,9 млн м³. За функціональним призначенням до лісів І категорії належить 15,5 %, ІІ категорії – 16,5%, ІІІ категорії – 10,1%, ІV категорії – 57,9% від площі лісового фонду. За породним складом переважають деревостани сосни звичайної – 66,4%, дуба звичайного – 11,3%, берези повислої – 10,4%. Молодняки займають 15,1%, середньовікові – 43,9%, пристиглі – 27,0%, стиглі та перестиглі – 14,0% площі лісового фонду.

Економічна діяльність лісогосподарських підприємств для збереження стійкого розвитку має бути стабільною та ефективною (прибутковою). Збалансоване ведення лісового господарства об’єднує комплекс заходів з користування, відтворення, формування, охорони та захисту лісів. Дохід підприємств залежить від обсягів реалізації продукції та послуг. Сталий розвиток лісового господарства забезпечується постійним невиснажливим та раціональним використанням ресурсів. Підприємства, що відтворюють та вирощують ліси, мають право розпоряджатись від імені держави кінцевим продуктом – деревиною у віці стиглості лісостанів. Щорічний обсяг користування ліквідною деревиною становить близько 1 млн м³. Коефіцієнт користування деревиною становить 60-65%, що відповідає принципу сталого розвитку.

У регіоні переважають деревостани V-VІІІ класів віку, що вказує на стабільність ресурсозабезпечення на наступні 30 років. Для підтримання стійкого розвитку слід запроваджувати заходи з оптимізації лісового фонду: поліпшення породного складу, збалансованості вікової структури, збільшення продуктивності та покращення товарності деревостанів. Наразі важлива оптимізація технологій та інновації технологічного забезпечення для відтворення, формування, охорони і захисту лісів.

У системі надходження коштів – видатки варто вчасно реагувати на цінові коливання, податкове навантаження. У ринкових відносинах не припустимо запровадження санкцій та мораторію на експортну реалізацію круглих лісових матеріалів та продукції переробки.

Сталий розвиток лісового господарства має забезпечувати поступовий рух уперед для використання потенційних ресурсних можливостей лісів.

В останні десятиріччя у зв’язку з глобальними змінами кліматичних умов та антропогенним навантаженням зростає екологічна роль лісів. У регіоні ліси виконують корисні водоохоронні, ґрунтозахисні, середовищетвірні функції. Ліси поглинають атмосферний вуглекислий газ, акумулюють його у деревині та гумусі, зберігають викиди парникових газів.

Лісистість регіону становить 25,6%, тобто дещо менша за оптимальну. Ліси у регіоні розміщені нерівномірно: найбільші лісові площі знаходяться у північній та східній частинах, найменші – у центральній та південній. Поширення лісів визначалося кліматичними, гідрологічними, ґрунтовими умовами, інтенсивністю попереднього лісокористування. У контексті сталого розвитку у всіх лісах, незалежно від їхнього призначення, забезпечується збереження біорізноманіття. Найбільш цінні ліси перебувають під охороною та заповіданням. Варто зазначити, що частина природоохоронних лісів не відповідає функціональному призначенню та потребує переведення до інших категорій.

Велика роль належить водоохоронним та захисним лісам, особливо в останні роки з посиленням дефіциту питної води. Для підвищення водозабезпечення Східного Полісся та суміжних регіонів слід розпочати наукові дослідження для перегляду нормативів щодо їхнього виділення.

Упродовж останніх 30 років відбулося заліснення перелогів, малопродуктивних та деградованих земель. Потрібно здійснити їх інвентаризацію та відпрацювати механізм передачі у постійне користування до лісогосподарських підприємств для забезпечення сталого розвитку, а не самовільного знищення рубками, пожежами та розорюванням.

В останні роки у регіоні збільшились обсяги відмирання ялинових, соснових та ясеневих лісів. Для поліпшення біологічної стійкості деревостанів слід впроваджувати систему наближеного до природи лісівництва з переходом від суцільних до поступових та вибіркових рубок головного користування, заборонити спалювання порубкових решток. Екологічно орієнтоване ведення лісового господарства має бути спрямоване на відтворення лісів природного походження, різновікових деревостанів мішаного складу.

Збільшення лісового покриття та екологізація лісокористування стимулюватиме стабілізацію структурно-функціональної організації ландшафтів, сприятиме сталому розвитку лісового господарства регіону.

У регіоні ліси мають важливі рекреаційні, санітарно-гігієнічні, естетичні та інші властивості.

Соціальні функції стійкого розвитку лісового господарства спрямовані на покращення умов для працівників (професіоналізм, безпека, інформованість, стимулювання та ін.). Для забезпечення сталого розвитку лісового господарства варто збільшувати інвестиції в освіту та науку. У лісозабезпечених регіонах важлива підтримка побуту і добробуту громад та корінних мешканців лісових селищ.

Для забезпечення сталого розвитку лісового господарства всі економічні, екологічні та соціальні функції рівнозначні. Однак за певних умов кожна з них може набувати провідного значення. Для досягнення ефективності у стійкому розвитку лісового господарства всі функції мають діяти комплексно.

Таким чином, для сталого розвитку лісового господарства Східного Полісся визначено низку актуальних питань та шляхи їх вирішення щодо збільшення площі та рівномірності розміщення лісів, екологізації лісокористування, економічної стабільності, поліпшення соціальних умов працівників та жителів лісових селищ.

Анатолій Жежкун, директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» УкрНДІЛГА, канд. с.-г. наук, с.н.с