СУВОРЕ ПОКАРАННЯ ЗА ЗЛОЧИНИ НЕЛЮДІВ СТАНЕ НЕВІДВОРОТНИМ, А ЕКОНОМІКА КРАЮ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДРОДИТЬСЯ
Криваві сліди катувань, знущання над жителями в селах і спалених та замінованих лісах залишили по собі російські окупанти, котрі під натиском мужніх захисників рідної землі змушені були відступити за кордони Сіверського краю. Сподіваємося, що назавжди.
У цьому переконі начальник Чернігівського ОУЛМГ Сергій Аніщенко та його заступник, головний інженер Олександр Жук, котрі 11 та 12 квітня з робочим візитом відвідали підприємства ЧОУЛМГ, а саме Пакульське і Красилівське лісництва ДП «Чернігівський лісгосп». Що ж побачили очільники лісової галузі області?
Понівечені снарядами та бомбами спалені і заміновані ліси, вкрай пограбовані і також заміновані приміщення лісництв, з яких вороги вкрали все, що тільки змогли – комп’ютери й іншу оргтехніку…
Ось що розповів лісничий Пакульського лісництва В’ячеслав Горбенко:
– У підвалі нашого приміщення окупанти утримували і катували працівників лісництва. Крім оргтехніки забрали бензопили, навіть крісло лісничого прихопили ненажери.
І в Красилівському лісництві вороги скоїли не менше злочинів. Майстер лісу Роман Цирулик свідчить:
– Біля приміщення лісництва на міні підірвався наш колега Віктор Рябченко. На території теж знайшли кілька мін. Усі машини, в тому числі Уазик лісничого та пожежну машину розстріляли, замінували. А коли вже втікали від Збройних сил України, попередили мешканців села, що і ліс замінований.
Але, незважаючи на всі злочини, які скоїли загарбники на нашій землі, насамперед треба піднімати економіку країни, відроджувати спалені міста, села, зруйновані мости, знищені дороги, щоб була можливість постачати лісоматеріали, продукцію деревообробки, вкрай необхідні і Збройним силам України, і жителям знищених міст та сіл. Отож лісівникам необхідно подвоїти, потроїти зусилля, щоб замінити тих своїх колег, котрі воюють на фронті.
Ось, наприклад, Остерський лісопромисловий комплекс до війни щороку переробляв до 18 тисяч кубометрів деревини, а під час воєнних дій довелося його зупинити. Тепер він має таки обов’язково запрацювати, яких зусиль це б не коштувало. Бо ж і люди, котрі залишилися без житла, і особливо наша українська армія вкрай потребують пиломатеріалів.
Перебуваючи на Коропщині 12 квітня, Сергій Аніщенко призначив лісничим Гутянського лісництва Корюківського лісгоспу Сергія Жука, котрого добре знають в колективі, бо з 2004 року пройшов шлях від майстра лісу до лісничого. Сергія Васильовича тепло привітали колеги, а директор Андрій Лашко побажав йому в цей нелегкий час успіхів і невтомної енергії. А Сергій Аніщенко визначив основні напрямки, куди зараз необхідно спрямувати професійні і організаторські зусилля:
– Головне нині для лісівників нашого краю – допомога Збройним силам України. Саме економіка повинна набирати обертів, щоб залікувати рани війни, завдані окупантами, а саме: якомога швидше відремонтувати вкрай зіпсовані танками і вибухами снарядів та бомб дороги, підірвані мости, щоб якомога швидше доставляти до виснажених воєнними діями споживачів і господарств лісоматеріали.
Цього ж дня, 12 квітня, відбулася зустріч начальника Чернігівського ОУЛМГ Сергія Аніщенка з головою військової адміністрації області В’ячеславом Чаусом у Киселівці. Йшлося про відродження економіки регіону, адже лісова галузь залишається надійною опорою в економіці Сіверського краю як в економіці, так і в соціальній сфері.
– Ми не втрачаємо оптимізму і віри в перемогу над ворогом, – запевнив Сергій Аніщенко. – Розуміємо, що насамперед треба запускати деревопереробну промисловість, активно долучатися до відновлення доріг і мостів – цих найважливіших артерій економіки. І хоча катастрофічно не вистачає пального, кваліфікованих працівників, котрі зараз мужньо захищають рідну землю від рашистських загарбників, лісівники Чернігівщини твердо вірять в перемогу над ворогом, як і в те, що наш край, як і вся Україна, відродяться, бо волелюбний, роботящий і талановитий народ нікому не здолати!
За інформацією Чернігівського ОУЛМГ
