Верхівковий короїд відступає у сосняках східного полісся

Відбір зразків з модельних дерев, заселених верхівковим короїдом, у ДП “Добрянський лісгосп”

У Східному Поліссі спалах масового розмноження верхівкового короїда Ips acuminotus Gum., який протягом останніх років нарощував чисельність та обумовлював відмирання численних дерев в осередках всихання в соснових насадженнях сповільнився. Від початку появи перших поодиноких осередків всихання процеси їх поширення та розвитку спалаху розмноження стовбурових шкідників перебували під пильним багаторічним моніторингом науковців ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція».

Детальні лісопатологічні дослідження за динамікою поширення осередків всихання у соснових насадженнях проводили у різних частинах території Східного Полісся, щоб отримувати загальну картину стану проблеми в регіоні. Було відібрано дослідні лісогосподарські підприємства за ступенем поширення переважаючого типу всихання в сосняках їхнього лісового фонду: низький (переважно поодинокі та групові осередки) – ДП «Новгород-Сіверський лісгосп», середній (групові та куртинні осередки) – ДП «Корюківський лісгосп» та високий (куртинний та суцільний тип всихання) – ДП «Добрянський лісгосп» та ДП «Остерський військовий лісгосп» Чернігівського ОУЛМГ. Дослідження інтенсивності поширення всихання проводили за госпдоговірною тематикою на прокладених лісопатологічних маршрутах у соснових масивах з ознаками та осередками відмирання дерев, на закладених постійних та тимчасових пробних площах в осередках всихання. Для визначення видового складу, популяційних показників та чисельності наявних стовбурових комах в осередках всихання здійснювали періодичні подекадні обліки у виставлених феромонних пастках та відбір палеток та зразків деревини з різних частин стовбурів заселених модельних дерев.

У першу чергу, затухання спалаху розмноження верхівкового короїда є результатом впливу абіотичних чинників природного середовища лісових екосистем. Відповідно до проведених досліджень, критичними для поширення популяцій верхівкового короїда виявилися зміни метеорологічних умов у 2019 році. Посушливі умови, які створили сприятливе середовище для розмноження короїдів в ослаблених сосняках протягом вегетаційних періодів 2016-2018 років, змінилися на протилежні. Погодні умови поліпшилися у 2019 році і були несприятливими для успішної зимівлі короїдів та їхнього подальшого розвитку в період масового льоту. Перевищення багаторічної норми опадів за пониженого температурного режиму на початку вегетаційного періоду зумовили відновлення достатнього водозабезпечення дерев з активізацією та посиленням смоловиділення, що інтенсивно перешкоджало спробам заселення дерев. Завдяки інтенсивному смоловиділенню відбувалося заливання живицею материнських та личинкових ходів разом із дорослим імаго. У результаті вже після зимівлі 2018-2019 рр. смертність жуків, які впали в зимову діапаузу, становила майже 80%. Початок 2020 року також був подібним за метеорологічними умовами до попереднього року та несприятливим для розвитку популяцій короїдів.

В результаті протягом останніх двох років (2019-2020 рр.) чисельність популяцій короїдів істотно зменшилась із утворенням лише поодиноких та групових осередків. За результатами визначення популяційних показників верхівкових короїдів на модельних деревах кількість жуків молодого покоління, які успішно завершували свій розвиток і вилітали з-під кори заселених дерев (продукція) суттєво знизилась. Якщо протягом 2017-2018 рр. вона досягала 100 шт./дм² площі стовбура заселеного дерева, то у 2019-2020 роках не перевищувала 30 шт./дм². Зменшилась і зона заселення на стовбурі сосен, яка локалізувалась виключно у районі тонкої кори верхньої частини крони поодиноких дерев.

Це підтверджується кількістю виловлених жуків у феромонних пастах. Під час їх весняного масового льоту на піку спалаху розмноження у ДП «Добрянський лісгосп» з найбільшим ступенем поширення всихання в регіоні вона сягала 370 шт. (в середньому 280 шт.) на 1 пастку за декаду, а у 2020 році – не більше 250 шт. (в середньому 120 шт.) на пастку.

Зниженню чисельності короїдів у соснових лісах також сприяло своєчасне проведення вибіркових санітарних рубок з вилученням свіжозаселених дерев в осередках всихання. За статистичними даними Чернігівського ОУЛМГ, обсяги санітарних рубок соснових деревостанів з осередками всихання упродовж 2017-2019 років становили від 12,5 до 17,1 тис. га (6-8% від їхньої загальної площі).

Особливу роль у зменшенні популяцій короїдів відіграли природні вороги-ентомофаги, які збільшували свою кількість на тлі накопичення чисельності своєї здобичі. Відповідно до загальноекологічної закономірності розмноження та збільшення чисельності популяції ентомофагів відбувається з певним запізненням відносно ксилофагів. Тобто, коли чисельність популяції короїда досягає максимуму, ентомофаги ще не в змозі охопити всю кормову базу з короїдів, які продовжують знищувати деревостан. Зокрема, чисельність мурахожуків, або «короїдних вовків», приваблених численною здобиччю з виловлених короїдів у феромонних пастках, станом на середину 2020 року зросла у 4 рази проти їхньої кількості у попередні роки.

І. В. Порохняч,

к. с.-г. н., старший науковий співробітник

 ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» УкрНДІЛГА

Перевірка вмісту феромонних пасток у Брецькому лісництві ДП «Корюківський лісгосп»

Дорослий мурахожук, виявлений у феромонних пастках під час обліків