Весняний ліс – на радість людям
З кожним днем весна поступово вступає у свої володіння. Хоч нічні приморозки й ще встеляють білим інеєм травичку, яка прагне піднятись з під ще холодної землі й наповну зазеленіти, та денні промінці сонця, яке піднімається все вище, збільшуючи світловий день, все ж несуть своє, хоч поки невеличке, тепло землі. А з ним й оживає все довкола. Рано прилетіли граки, які беруться за ремонт своїх гнізд. Саме вони здавна вважались вісниками настання весни, а високо в небі летять рівною вервечкою на болото дикі гуси. Он вже, в саду пішов сокорух – набухли бруньки смородини, з’являється молоденька кропива, з кожною краплею наповнюється посудина корисним соком з білокорої височезної берези. А загляньте в ліс… Як картинно тут оживає природа після зимової сплячки! Ось пробивається із відталої землі й трав’янисто-ігличного покрову перша рідкісна лісова квітка – сон-трава широколистий, занесений до Червоної Книги України; відкрили свої віконечка у великому мурашнику й заметушились мурахи, з’явились інші комахи зашумів водою з лісових снігів струмок, який біжить понад величавими соснами і стрункими березами. А яке свіже, настояне на борах, повітря! Це не десь далеко, ця краса поруч – у ріпкинських лісах, куди ми їдемо з лісничим Ріпкинського лісництва Олександром Зогим, щоб побачити весняні турботи лісівників. А починають вони їх рано, ще й сніг не всюди зійшов, з першими днями березня, а то й раніше, коли треба готувати грунт для посадки лісу. По дорозі говоримо з лісничим про березовий сік – він біжить у лісі, хоча лісівники тепер його промислово не заготовляють, як колись. А яким він був смачним, виготовленим на Любецькому овочесушильному заводі, у консервному цеху Вишнівського колгоспу або на Добрянському консервно-сушильному заводі, в асортименті – на травах, з додаванням яблучного тощо, і йшов далеко за межі району, його неповторний смак пригадується ще зі шкільної їдальні. Тепер цих заводів – цехів немає, а соку, себто, беріз – ще достатньо. Заготовляють його для своїх потреб лише люди. Та ось тут виникає проблема, про яку розповів Олександр Петрович. Далеко не всі у нас свідомі люди, які йдуть до лісу, заготовляючи корисний напій, у питанні бережливого, раціонального ставлення до використання багатств і дарів природи. Останнім часом заготівельники соку винайшли і застосовують «удосконалені», а вони ж і більш агресивні по відношенню до дерев, способи заготівлі. Якщо донедавна деякі заготівельники шкодили дереву, роблячі значні отвори свердлами, то тепер «пішли далі» – беруть бензопили і за їх допомогою роблять довгі й глибокі насічки, навіть на молоденьких берізках, й забивають великі «сочки». Звісно ж, сік біжить дуже добре від великих ран берези, швидко наповнюється посудина. А ось як дереву?..
– А в дерево через ці великі насічки – рани потрапляють різні бактерії – паразити, грибки, що завдає йому непоправної шкоди – воно сильно хворіє, уповільнюється в рості, а через деякий час може й зовсім загинути, – з тривогою констатує наслідки діяльності самовільних заготівельників досвідчений лісівник Олександр Зогий. – Навіть пиломатеріал від таких дерев виходить, часом, неякісний, вони придатні хіба що на дрова. Такі дії – пошкодження дерева до неповного росту – це самовільні роботи в лісі, які є протизаконними, – наголосив лісничий.
Олександр Петрович розповідає, що які на певному виробництві чи ще десь, у лісі теж існують правила і вимоги щодо проведення будь-яких робіт. По-перше підсочувати берези можна лише стиглі, яким – не менше як два роки до рубки головного користування; по-друге, щоб пропускати сік, у лісгоспі треба придбати лісорубний квиток на побічне користування, а опісля лісівник покаже заготівельнику дерева, які можна підсочувати, з дотриманням відповідних вимог.
З порушниками сокозаготівлі у лісництві мають намір боротись принципово – для виявлення їх у лісові масиви направляються рейдові бригади лісової охорони. При виявленні незаконних дій, на осіб складатиметься акт про лісо порушення, на порушника накладатиметься штраф. У разі, якщо протягом 15 діб така особа його добровільно не сплатить, справа передаватиметься до суду, зазначив Олександр Зогий. Сподіватимемось, що заготівельники соку, як і всі, хто йде до лісу за його дарами чи на відпочинок, будуть більш свідомими у плані збереження природи й не лише не шкодитимуть довкіллю, а робитимуть все, щоб його примножити. Як ось ті люди, які сумлінно працюють у лісництві разом з його працівниками на весняній посадці лісу. У володіннях Ріпкинського лісництва ця важлива справа – висадка лісових культуру у лісокультурному фонді – стартувала з 6 березня, ще й сніг не сповна зійшов. На площах розрахункової лісосіки минулого року ділянки під посадку були підготовлені ще з осені на місці рубок головного користування та суцільних санітарних рубок – всього 22 гектари і близько 19 гектарів – цього року, після зимових рубок головного користування. На підготовці грунту старанно попрацював на МТЗ-82 в агрегаті з плугом ПКЛ-70 тракторист Віктор Данич. В нарізані ряди рівненько лягають маленькі лісові культури. Висаджували їх у лісництві у декількох місцях: в районі с. Петруші, с. Присторонь, неподалік Замглаю та за Ріпками по дорозі на Радуль. У перших трьох місцях завершили роботи на початку минулого тижня, за Ріпками, де ми й побували з лісничим позаминулої п’ятниці, – посадка активно підходила до фінішу. За кожною ділянкою були закріплені відповідальні за посадку лісу майстри. У кварталах за Петрушами, в урочищах Заболоття і Кисловщина, посадка велась під чіткою організацією В’ячеслава Аношенка і Миколи Апанасенка, за Присторонню вміло організовували процес Григорій Позняк та Віктор Вдовенко, неподалік Замглаю – оперативно спрацювали люди на чолі з Олексієм Максимченком, а за Ріпками чітко і відповідально проводились роботи під керівництвом Андрія Пономаренка й за допомогою колег – майстрів лісу Василя Килимнюка та Олександра Шванського. Всю необхідну технічну документацію, складання проектів лісових культур на посадку лісу професійно виконав старший майстер лісництва Олександр Луцай.
– На посадці лісових культур були задіяні щодня близько 60 працівників, – розповідає про весняні турботи ріпкинських лісівників Олександр Зогий. – Всі вони – за направленням з районного центру зайнятості, який постійно надає допомогу при організації цих робіт, залучаючи безробітних – місцевих мешканців. Відтак, отримати додатковий дохід мали змогли мешканці Петрушів, Даничів, Пристороні, Ріпок. Оплату за виконану роботу здійснюватиме Добрянський лісгосп.
Перед початком робіт майстри лісу провели інструктаж працівників, продемонстрували практично, як правильно користувались мечем Колесова, як заробляти в грунт сіянці, на якій відстані у ряду тощо, допомагали в ході роботи. Лісництво забезпечило трудівників й інвентарем: мечами Колесова, робочими рукавицями, відрами, а також доставку до місця роботи та повернення додому. Для цього, а ще підвозу сіянців, саджанців, інвентаря, задіяли дві службові автомашини, за кермом яких – вправні водії Сергій Полевик та Віктор Скабенок. Вони ж швидко переміщували ввіреним транспортом й працюючих між квартальними ділянками посадок лісу. Посадили одну ділянку – не барились з початком роботи на іншій, щоб результативно використати і час, і погоду, підходящу для такої справи.
В цьому ми переконались, побувавши у лісових масивах на 7-му кілометрі дороги Ріпки-Радуль. Робота кипіла, люди працювали відповідально, майстри лісу оперативно готували привезений посадматеріал – змочували тендітні корінці ніжних пухнастих сосонок у «бовтушці» – суміші глини, землі й води, підносили саджанці берези звичайної.
– Підготовлені за допомогою «бовтушки» сіянці зручніше заглиблювати в грунт – корінці не розкошлочуються й рівненько лягають в лунки, а до того ж ця суміш тримає вологу в них, на першому – і найважливішому – етапі допомагає прижитись, стимулює ріст, – зауважує майстер лісу Андрій Пономаренко.
Висаджували у лісництві сосну звичайну і березу звичайну. Окремо ще й посадили на 80 сотках плантацію новорічної ялинки. Схема посадки вже використовувалась в останні роки: 5 рядів сосни чергуються з рядом берези, а між квартальними просіками і понад лісовими дорогами обов’язково ще висаджують ряд берези – це, перш за все, корисно в протипожежному плані – хвойні насадження швидше піддаються вогню, ніж листяні породи, а ще це стимулює ріст сіянців сосни, як зазначають лісівники. Ширина міжрядової посадки – 2,5 метра, у ряду сіянці заглиблюються на відстані 70 см один від одного.
На ділянці, де садять ліс і до вирубки була стигла сосна, бачу декілька залишених молоденьких дубків, що струнками нитками витягнулись вгору.
– Дуб росте довше за інші лісові культури, тому взяли за правило під час рубок головного користування залишати на ділянках його самосійки діаметром стовбура 12-16 см, тобто для дубового підросту у лісокультурному фонді, – каже Олександр Зогий. – Такі деревця не зашкодять росту нового соснового лісу, навпаки – під час спекотного літа з малою кількістю опадів навіть захищають молоденькі насадження від пекучого сонця, а землю – від пересихання.
Посадковим матеріалом лісництво забезпечило себе власними силами. Сіянці сосни брали з тимчасових лісових розсадників у 92-му і 88-му кварталах (в районі Дякової гори), а саджанці берези-дички лісівники заготовляли на ділянках, залишених на природнє поновлення у лісокультурному фонді.
Лісівники працюють у безперервному, (замкненому циклі: зрубали – на місці висадили новий ліс – висіяли насіння у розсаднику – виростили сіянці – знову посадили їх.
Про майбутній посадматеріал у лісництві подбали взимку – заготовили і відправили на сушарку у Добрянський лісгосп 2800 кг соснових шишок. Після їх відповідної обробки отримають вже підготовлене насіння та висіють його незабаром у своїх розсадниках на місці тих сіянців, які нині висадили. А загалом, планують закласти три розсадники, в яких посіяти на 20 сотках насіння сосни звичайної та 2 сотки – ялини звичайної.
Минулого понеділка у лісництві завершили посадку лісу. Попрацювали результативно, як і планували,¸в оптимальні строки висадили близько 41 га нових лісів, а ще зробили доповнення посадок минулих років (де рослини не прижились) на загальній площі 36 га.
Після надання майстрами лісу звітних документів про виконану роботу, їх обробки і узагальнення, бухгалтер лісництва Валентина Рубіс здійснює нарахування заробітної плати працюючим за направленням з центру зайнятості.
Про майбутні ліси в ДП «Добрянський лісгосп» дбають протягом всього року. Сповна використали його трудівники і цьогорічну весну для відновлення і примноження лісових ресурсів Чернігівщини. Весняну кампанію з посадки лісу проводили всі сім лісництв держлісгоспу, які не лише виконали, а й перевиконали планові показники весняної посадки. Так, при плані 220 га фактично висаджено нові культури на площі 250 га, переважно сосни звичайної. Також у лісокультурному фонді провели доповнення лісових культур посадки минулих років на загальній площі 120 га при запланованих 150 га.
Подбали вже й про насіннєвий матеріал для закладання у лісництвах розсадників – заготовили 380 кг насіння сосни звичайної при планових 100 кг.
Сергій КОЛБАСА, Ріпкинський район
Фото автора
