Від Чернігівщини до Херсонщини

Голова галузевої профспілки Степан Кривов’язий про трудовий конфлікт у Корюківці й перспективи фінансування лісгоспів Півдня

— Степане Йосиповичу, вже майже півроку в центрі уваги лісової спільноти перебуває населений пункт Корюківка на Чернігівщині. Там працівники лісгоспу не хочуть працювати з новопризначеним директором і ця провінційна подія вже набула загальнодержавного розголосу. Можете прокоментувати?

— Що відбулося? Без погодження з Обласним управлінням лісового і мисливського господарства, без врахування думки ні обласної, ні районної держадміністрацій призначили на посаду директора Корюківського лісгоспу нового директора — Чижа В’ячеслава Володимировича. З перших днів роботи він не зміг знайти спільної мови з підлеглими, з колективом. Не розуміється на специфіці лісівничої роботи… У супереч колективному договору не виплатив працівникам належне за вислугу років, доплату за відсутнього працівника тощо; проти своїх підлеглих ініціював кримінальні провадження… Люди не сприйняли таких дій керівника і виник трудовий конфлікт. Зараз трудовий спір перебуває у Чернігівському відділенні служби посередництва і примирення і вже відбулося кілька засідань цього арбітражу.

Сам директор нібито на лікарняному, але лікарняний не надав.

Мій висновок такий: у людині треба завжди бачити людину. Якщо до людини ставитися як до скотини, вибачте на слові, роботи від неї чекати годі.

Президія профспілки працівників лісової галузі 24 січня на своєму засіданні прийняла постанову: вимагати від т.в.о. Голови Держлісагентства відсторонити Чижа В.В. від виконання обов’язків директора.

Не може працювати керівник, якщо не знаходить з колективом спільної мови.

— Як таке можливо: колектив, профспілка, районна адміністрація — всі вимагають звільнення керівника, до того ж у статусі т.в.о., але його не звільняють?

— Це питання до керівництва галузі. Я не розумію, чого так робиться, — все на зло. Ви бачите, що відбувається в тій же Чернігівській області. Зняли відразу трьох директорів, один не витримав, наклав на себе руки. Коли ще таке було в галузі. І що б там не говорили, про якісь можливі причини, наприклад, особисті, поштовхом до самогубства стала поїздка до Києва. Приїхав додому і наклав на себе руки.

Давайте глянемо на Корюківський лісгосп. Це один з кращих лісгоспів на Чернігівщині й навіть в Україні. Він стабільно працював, зберіг робочі місця, виконував всі зобов’язання, сплачував податки. Зараз його доводить до ручки «спеціаліст», який ліс бачив, певне, тільки в кіно. Його освіта немає відношення до лісового господарства, немає ніякого стажу керівної роботи… Не можна підбирати так кадри, по закутках, і ставити на відповідальні посади, де величезний колектив.

— 24 січня відбулася зустріч представників профспілки з Міністром агропромислової політики Тарасом Кутовим з питань фінансування лісової галузі. Які результати?

— Було дано Міністром доручення т.в.о. Голови Держлісагентства провести розрахунки кошторису для нагальних потреб лісгоспів південних областей і, узгодивши з профспілками, подати їх Мінагропроду терміново. Тобто, якщо це було 24 січня, то подати їх можна було б наступного дня. 27 числа, в п’ятницю, не отримавши розрахунків, профспілки відшукали виконавців і ці розрахунки, погоджені профспілками, таки були занесені до т.в.о. Голови Держлісагентства.

Зараз вони перебувають у Мінагрополітики, де вирішується, з яких статей можна перерозподілити кошти для лісового господарства. Але справа йде досить туго, таке враження, що все робиться для того, щоб грошей скоріше не дати, ніж дати.

— Ще з якимись державними органами треба погоджувати ці документи?

— Порядок такий: лісове агентство подає розрахунки про свої потреби (на 60-у програму «Ведення лісового господарства»), далі Мінагрополітики готує свої пропозиції, як з вже виділених йому державних коштів перерозподілити на лісове господарство, і узгоджує їх з Кабінетом Міністрів та з Комітетом Верховної Ради з питань бюджетної політики.

У той же час Міністерство фінансів і Мінагрополітики посилаються на те, що в Державному агентстві лісових ресурсів немає програми  «Ліси України». Так все проходить по колу і повертається назад, у початкову точку — «Програма». А з програмою ніхто нічого не робить. , Єдине, як мені відомо, готуються пропозиції щодо внесення змін до «Лісового кодексу», а саме: вилучити з нього «фінансується за програмою». Тобто, фінансування з бюджету, але без програми.

— Це буде плюс чи мінус?

— Звісно, плюс. Але наша Верховна Рада може розглядати не місяцями, а роками…

А люди зараз сидять без копійки грошей. Ці лісгоспи деградовані повністю і колективи теж. Уже практично більше третини працівників звільнилося, а решта (якщо взяти Херсонщину) не може проводити ніяких робіт через відсутність матеріалів лісовпорядкування. На це кошти нібито виділені, 25 мільйонів, але документи на них не подані до Міністерства фінансів і тому кошти не розподілені й «Ліспроекту» ще не призначені, через що останній не може видати матеріали лісовпорядкування, які мав видати ще півтора роки тому. Теж все заплутано. Лісівники могли б самі заробити якусь копієчку, підкреслюю, копієчку, але без матеріалів лісовпорядкування не мають права проводити ні рубок догляду, ні інших рубок впорядкування, а інститут не може їх підготувати, доки не отримає грошей, щоб оплатити ці роботи.

Якщо подивитися в цілому, то все, що працювало, як відлагоджений механізм, розвалюється на очах. Складається враження, що робиться все, аби прикінчити галузь…

Запитував Іван КУГНО