Всихання соснових деревостанів: загрози поширення, заходи попередження

12 вересня 2017 року на базі ДП «Добрянське лісове господарство» відбувся виїзний науково-виробничий семінар «Всихання соснових деревостанів: загрози поширення, заходи попередження» за участі начальника, директорів та головних лісничих державних підприємств лісового господарства Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, наукових співробітників ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», представників Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОДА.

Розпочався семінар біля адміністративної будівлі Ново-яриловицького лісництва ДП «Добрянське лісове господарство» зі вступного слова начальника Чернігівського ОУЛМГ Демченко О. Г., який повідомив що проблема всихання соснових насаджень набула ознак надзвичайної ситуації в Українському Поліссі, Білорусі, частині європейських країн, а на даний час загострюється в лісовому фонді підприємств Чернігівської області. Було наголошено, що визначення проблеми, усвідомлення її обсягів є першим кроком до її вирішення.

Оперативну інформацію по всиханню соснових насаджень у лісовому фонді державних підприємств Чернігівського ОУЛМГ повідомив начальник відділу лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ Марахонько О.І. Нині близько 9 тис. га сосняків потребують проведення вибіркових санітарних рубок та до 300 га – суцільних санітарних рубок. Найбільші площі всихання соснових деревостанів виявлено у ДП «Чернігівський лісгосп» (2580 га) та ДП «Добрянський лісгосп» (1974 га).

Після оголошення програми семінару директором ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС», кандидатом сільськогосподарських наук Жежкуном А. М., учасники оглянули за допомогою системи відеоспостереження Новояриловицького лісництва прилеглі лісові масиви  та пересвідчилися в наявності групових осередків всихання сосни звичайної.

Далі семінар перемістився безпосередньо до лісових насаджень Ново-яриловицького та Олешнянського лісництв, де Жежкун А. М. провів огляд осередків всихання сосни звичайної, доповів про поширення вершинного короїда в них та особливості його біології. Осередки переважно формуються в стінах лісу південної та південно-західної експозиції, біля зрубів, прогалин, полів, просік та інших відкритих ділянок. Це пояснюється світло- та теплолюбністю короїдів. Доповідачем наголошено про стрімкість поширення процесів всихання та низьку ефективність проведення вибіркових санітарних рубок з вилученням лише свіжого сухостою. Оскільки на таких деревах розвиток нового покоління вершинного короїда вже завершився і молоді жуки заселили прилеглі до осередку дерева, що мають ще життєздатний вигляд. Проте протягом 2-3 тижнів їх крони стають рудими і дерева переходять до категорії свіжого сухостою. Проведення санітарних рубок в осередках масового розмноження вершинного короїда згідно з вимогами чинних Санітарних правил в лісах України не можуть зупинити його поширення. Оскільки вилучаються переважно сухостійні дерева в осередку всихання, які вже використані короїдом як кормовий ресурс, а свіжозаселені дерева сосни II-IV категорій санітарного стану по його периферії залишаються на ділянці і стають центрами подальшого розповсюдження шкідників. Таким чином вибіркові санітарні рубки не зумовлюють «випередження» короїдів та оздоровлення насаджень, а долають лише  наслідки його шкодочинної діяльності. Однією з причин стрімкого розповсюдження шкідників і всихання насаджень на думку Жежкуна А.М., є наявність великої кількості чистих насаджень сосни, оскільки в мішаних деревостанах такі процеси відмічаються значно рідше.

Продовжуючи тему, лісівники висвітлили наявні перешкоди для ліквідації осередків всихання та поширення короїдів, а саме: відсутність чітких ознак для візуального визначення свіжозаселених дерев, нормативна заборона вилучення ослаблених, але заселених стовбуровими шкідниками дерев, неможливість проведення суцільних санітарних рубок із вирубуванням буферних зон навколо наявних осередків, тривалі терміни погодження переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, особливо на ділянках природно-заповідного фонду.

Молодший науковий співробітник ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС» Порохняч І. В. на підготовлених модельних деревах сосни звичайної на ділянці вибіркової санітарної рубки повідомив про видовий склад шкідників, які поширені в осередках всихання. Було продемонстровано дерево свіжого сухостою з рудою кроною, на якому закінчило свій розвиток молоде покоління вершинного короїда. Район його тонкої кори був вщент вкритий льотними отворами жуків, які покинули місце свого харчування і розвитку. Як повідомив науковець, загальна продукція (кількість особин молодого покоління) в осередку відмирання перевищує середні популяційні показники виду в 4-5 разів, що вказує на початкову фазу масового розмноження вершинного короїда (концентрації чисельності). Поселення вершинного короїда супроводжуються розвитком синяви, оскільки жуки є переносниками грибків, що є її збудниками. Про це можна було наочно переконатися на зрізах стовбурів. В місцях, де стовбур дерева не був заселений короїдами, розвитку синяви не спостерігалося.

На палетках, знятих на стовбурі вершинної частини моделі дуже ослабленого дерева сосни, присутнім було представлено всі стадії розвитку нового покоління вершинного короїда: шлюбні камери та відкладання яєць батьківським поколінням в маточних ходах, живлення і розвиток личинок під корою. На  прикладі третьої моделі науковець продемонстрував, що ослаблені вершинним короїдом дерева в районі товстої кори окрім того заселяються шестизубчатим короїдом, або стенографом та личинками соснових вусачів. Порохняч І.В. наголосив на тому, що у зразках деревини відібраних в осередках всихання в лабораторних умовах було виявлено особин стовбурової соснової нематоди. Це мікроскопічні круглі черви, які розвиваються в провідній системі стовбурової частини сосни звичайної. Вони живляться епітеліальними тканинами смоляних ходів та грибками синяви, які заносять короїди. Розмножуючись у значній кількості нематоди можуть спричинювати порушення водно-мінерального живлення дерев та їх відмирання.

Учасники семінару обговорили можливі заходи по запобіганню поширення шкідників, зокрема: спалювання або подрібнення порубкових решток, обробіток пошкодженої деревини інсектицидами, застосування біологічних методів боротьби тощо.

Присутнім було продемонстровано можливість обстеження лісових насаджень для встановлення обсягів всихання за допомогою безпілотного літального апарату. Директор ДП «Ніжинське лісове господарство» Болоховець Ю. В. зазначив, що даний апарат застосовується в лісгоспі з метою моніторингу лісових насаджень на предмет виникнення пожеж, виявлення незаконних рубок, обстеження насаджень пошкоджених буревіями та уражених шкідниками і хворобами.

Підводячи підсумки семінару в актовому залі Олешнянського лісництва ДП «Добрянський лісгосп», начальник Чернігівського ОУЛМГ Демченко О.Г. підкреслив, що проблема поширення всихання сосни у Чернігівській області набуває загрозливих масштабів і потребує дієвих засобів для негайного вирішення, потребується розробки можливих способів ліквідації діючих та попередження виникнення нових осередків

Узагальнюючи вітчизняний та зарубіжний науковий і виробничий досвід, Жежкун А.М. запропонував наступні можливі заходами попередження всихання сосняків та поширення в них шкідників.

Лісівничі заходи:

– своєчасне очищення лісосік із укладанням гілок товще 5 см у нижню частину куп, спалювання порубкових решток або подрібнення на технологічну тріску;

– проведення рубок головного користування, спрямованих на відтворення деревостанів природного походження;

– формування рубками догляду деревостанів мішаного складу;

– своєчасне та термінове вилучення свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев шляхом проведення санітарних рубок.

Лісокультурні заходи:

– створення лісових культур мішаного складу;

– впровадження до схем змішування лісових культур деревних порід з південних областей держави (інтродуцентів) та акліматизованих екзотів, відповідно до типів лісорослинних умов: модрина європейська, сосна жовта, горіх чорний, клен явір, клен татарський тощо.

Лісозахисні заходи:

– проведення нагляду, контролю та прогнозу поширення шкідників та хвороб лісу;

– обробіток заготовленої деревини інсектицидами (Гігант, Актара, Фастак, тощо);

– застосування феромонних пасток;

– принаджування корисних птахів для захисту лісових насаджень від шкідників.

Організаційні заходи:

– сприяння проведенню наукових досліджень з вивчення зміни мікрокліматичних та гідрологічних показників лісів;

– узагальнення передового досвіду та новітніх технологій захисту лісів від шкідників та хвороб;

– внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів у сфері лісового господарства щодо проведення заходів з оздоровлення санітарного стану лісів та спрощення процедури їх погодження.

У підсумку учасниками семінару ухвалено рішення:

– Для визначення загрози поширення масового всихання сосни на всій територію області  в найкоротші терміни провести лісогосподарським підприємствам північної та північно-східної частини спільну роботу з ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС із залученням для обстеження масивів безпілотного літального апарата ДП «Ніжинський лісгосп».

– Зібрати розширену інформацію по лісгоспах щодо проблемних питань, які виникають при погодженні переліків заходів з оздоровлення санітарного стану лісів, відведенні санітарних рубок та їх проведенні, узагальнити інформацію по управлінню, визначити шляхи вирішення, підготувати пропозиції для Державного агентства лісових ресурсів України.

Директор ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція», кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Анатолій Жежкун

Молодший науковий співробітник ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція»

Ігор Порохняч

Фото Микола Тищенка