З доброго насіння міцне і коріння

Вирощування садивного матеріалу з поліпшеними генетичними властивостями

 Перехід на інтенсивне ведення лісового господарства, який є стратегічною метою  і для лісівників області, передовсім передбачає поліпшення самої природи основних лісо-утворюючих видів  селекційно-генетичними методами і  повсюдне застосування лісового насіння з кращими спадковими властивостями.

Нинішня практика заготівлі насіння для лісовідновлення та лісорозведення, коли його заготовляють не там, де потрібно, а там, де з’явиться урожай,  має поступитися в практиці вирощування садивного матеріалу виключно з поліпшеними генетичними можливостями.

Адже з початком інтенсивного ведення лісового господарства, розвитку лісової селекції і одержання значних досягнень у цьому напрямі з’явилася реальна можливість ширше використовувати досягнення селекції передовсім у лісовому насінництві.

Одним із напрямів впровадження досягнень лісової селекції у лісове господарство є, безумовно, плантаційне насінництво, що базується на використанні індивідуально відібраних плюсових дерев. Це значно вищий ступінь розвитку лісового насінництва, який дає вагоміші результати у підвищенні продуктивності та стійкості лісів. Безумовно, що основною сучасною формою організації плантаційного насінництва є клонові лісо-насіннєві плантації або лісові сади щеплених дерев.

На замовлення Чернігівського обласного управління лісового господарства ще у 1977 році Харківським філіалом інституту «Союзгіпролісгосп» був розроблений проект організації  селекційно-насіннєвого господарства у Березнянському лісництві Чернігівського лісгоспу. Відповідно до проекту тоді передбачалася посадка клонової плантації сосни звичайної на площі 36 гектарів. Першу клонову плантацію створили у 1979 році силами працівників Чернігівського обласного управління лісового господарства на площі 3 гектари з розміщенням 10м x 5 м.

Щеплений садивний матеріал у кількості 560 штук завезли тоді з Старопетрівської лісової дослідної станції. Живці для цього садивного матеріалу взяли з різних лісгоспів Київського обласного управління лісового господарства, а саме з Тетерівського, Іванківського, Поліського — всього 16 клонів. Щодо інших плантацій, підпорядкованих держлісгоспам Чернігівського ОУЛМГ, то за 10 років їх загальна площа вже становить 36 гектарів, з різними схемами розміщення. І щеплений садивний матеріал також тоді був привезений із Старопетрівської лісової станції. А живці для нього взяли з Київського, Житомирського, Черкаського та Чернігівського  обласних управлінь лісового господарства.

Перший урожай такого насіння одержали через 10 років і нині вже відбувається заміна перших створених плантацій на нові. Так, у 2006 році створено клонову плантацію сосни звичайної на площі 2 гектари в ДП Корюківське лісове господарство.

На виконання галузевої програми розвитку лісо-насіннєвої справи на 2010 — 2015 роки створено 15 гектарів клонових плантацій сосни звичайної. Цьогорічної весни створюється ще 8 гектарів плантацій у Холминському та Корюківському лісогосподарських підприємствах.

Лісівники області також вже створили і продовжують створювати родинні лісо – насіннєві плантації. І хоча в генетичному сенсі родинні плантації вважаються на один ранг нижчими від клонових, бо кожне потомство родини буде різноманітніше, ніж щепи одного клона, та все ж і родинні плантації сприятимуть інтенсифікації ведення лісового господарства. Роботи у цьому напрямку продовжуються, бо лісівники Чернігівщини глибоко усвідомлюють істину, що тільки з доброго насіння буде міцним і коріння у майбутніх лісів  Сіверського краю, а відтак — продуктивнішою і багатшою стане зелена скарбниця нашого рідного Придесення.

Володимир Перев’язко,

головний спеціаліст відділу

лісового господарства Чернігівського ОУЛМГ