З історії Чернігово-Сіверських лісів

_MG_9419

У 1999 році указом президента України в постійне користування національному природному парку (НПП) «Деснянсько-Старогутьский» був переданий Старогутський лісовий масив площею 7272,5 га, який складався з урочища Старогутська дача (7014 га), урочища Кобовщина (103 га) та колгоспних лісів (115,5 га). Лісові урочища Старогутська дача та Кобовщина загальною площею 7117 га належали до експлуатаційних лісів Старогутського лісництва Середино-Будського держлісгоспу. Одним з напрямків природоохоронної діяльності національного природного парку є відновлення корінних деревостанів на підставі науково обґрунтованих рекомендацій. Важливим чинником, який впливає на розробку наукових рекомендацій, направлених на відновлення природних комплексів, є ступінь їх деградації.

Мета досліджень полягала у визначенні причин та факторів перетворення лісових екосистем Старогутського лісового масиву під впливом господарської діяльності людини, а також оцінка ступеню антропогенної деградації лісів, наданих НПП «Деснянсько-Старогутський» в постійне користування.

Антропогенний вплив на лісові природні комплекси розпочався разом із заселенням території людиною. Так, сліди проживання первісних людей епохи неоліту і бронзи були виявлені недалеко від села Стягайлівка, яке знаходиться на південно-західній околиці урочища Старогутська дача. Цей період характеризувався привласнюючим природокористуванням, під час якого лісові природні комплекси не піддавалися помітному антропогенному впливу.

Найдавніші згадки про ліси регіону відносяться до часів Чернігово-Сіверського князівства. За О. К. Зайцевим, в середині ХІІ ст. у верхів’ях р. Знобівка, на захід від села Порохня (нині – Порохонь), розташовувався Порохний ліс. Слово «порохно» означає деревна гниль, труха. Тобто «порохний» ліс – це гнилий (низькоякісний) ліс. За даними О. І. Євстігнєєва, порохний ліс простягався на південь від річки Неруса. Локалізацію відомих за письмовими джерелами лісів Чернігово-Сіверської землі здійснили Г. П. Поляков і А. А. Чубур. Таким чином, в ХІІ столітті Старогутський лісовий масив був частиною суцільного лісового масиву, так званого Порохного лісу. Більшість слов’янських поселень того часу перебувало в районі річок Десни, Свиги і Знобівки, поблизу сіл Очкино, Боровичі та Голубівка. В період Новгород-Сіверського князівства антропогенний вплив на Старогутський лісовий масив був також мінімальним. Про колишню велич лісів біля села Стара Гута свідчать виявлені в 1766 році капітан-лейтенантом Толбузіним в дачах поміщика Василя Кочубея корабельні дерева, переважно дубові і соснові, в кількості 400 шт.

Процеси заселення людьми теперішньої території Середино-Будського району активізувалися в ХV столітті. В цей час біля західної сторони урочища  Старогутська дача виникає село Зноб-Трубчевське. В ХVII –ХVIIІ століттях із західної, південної та східної сторони лісового масиву були засновані села Улиця, Білоусівка, Стягайлівка, Василівка, Стара Гута, Нова Гута, Буда Погощ. В навколишніх селах зароджується будна, гутна, дьогтекурна, винокурна, бондарна промисловість, яка потребувала значних обсягів деревини. В ці часи розпочинається винищування лісів. За даними П. Е. Павловича на кінець ХІХ століття від величезних лісів, що покривали колись Чернігівську губернію і про які згадується в літописі Нестора, залишився лише один спогад. Лісові землі Чернігівської губернії в ХІХ столітті зменшилися на 40-50%.

Старший таксатор А. Н. Соболєв, який провів дослідження сипучих пісків в Чернігівській губернії в 1899 році, вказував, що історія виникнення пісків нерозривно пов’язана з винищенням лісів, які раніше суцільно вкривали територію губернії. Так, в 1856 році лісом було вкрито 24,3%, а 1894 році – лише 17,3% від загальної площі губернії.

Б. Н. Нешатаєв у своїх дослідженнях особливостей природокористування в Сумському Придніпров’ї зазначав, що на початку ХХ століття ліси в регіоні Подесення збереглися у вигляді окремих ізольованих масивів або невеликих гаїв, які оточені численними малопродуктивними ріллями, пасовищами, населеними пунктами. Також він зазначав, що на місці колишніх корабельних лісів панували опіщанені вигони, зарості лісових кущів і фаутні достигаючі тонкомірні дерева сосни, берези, осики. Широколистяних порід в лісах регіону майже не залишилося.

Значних антропогенних змін в лісових ландшафтах урочища Старогутська дача, що відбулися наприкінці ХІХ століття, зазначено у Є. П. Павловича, який в 1897 році зробив короткий нарис лісів, котрі належали землевласнику В. П. Кочубею. Площа цих лісів становила 7016,31 десятин, або 7647 га, з них лісових земель було 5826,91 десятин, угідь 575,13 десятин, непридатних земель 614,27 десятин. Близько 5 тисяч гектарів (4587 десятин) Кочубеївських лісів зараз входять в межі теперішнього урочища Старогутська дача і знаходяться в постійному користуванні НПП «Деснянсько-Старогутський», інша частина, близько 2647 тис. га зараз входить в Голубівське лісництво Середино-Будського держлісгоспу і є частиною урочища Гутянщина. За даними Є. П. Павловича, станом на 1896 рік переважаючою породою в Кочубеївській дачі була сосна. Вона займала більш 91% площі, дуб – 2%, береза – 5%, осика – 2%. Лісові землі за віком були розподілені наступним чином: насадження у віці 1-20 років займали 1043,79 десятин, 21-40 років – 557,24, 41-60 років – 1608,12, 61-80 років – 283,15, 81-100 і більше років – 1969,31, прогалини – 365,30 десятини. Наявність, станом на 1896 рік, стиглих суцільних масивів площею більш 2000 десятин (наприклад, Аркадіївський заказник) свідчить про помірне використання лісової дачі в минулі часи. В 1896 році В. П. Кочубеєм була придбана дача Петровський заказник площею 897 десятин (978 га), яка примикала до його володінь з північно-західного боку. Зараз ця територія також входить в межі урочища Старогутська дача і знаходиться в постійному користуванні НПП «Деснянсько-Старогутський». Лісова дача Петровський заказник складалась зі зрубів, на яких не відбулося природнє поновлення і які найближчим часом планувалося залісити. Заліснення лісосік відбувалось природнім шляхом або створенням лісових культур. Так, за даними П. Є. Павловича до 1894 року лісові культури створювали висіванням насіння або садінням 4-5 річних дичок сосни. В 1895 році були вперше вирощені сіянці дерев в розсаднику. І вже в 1896 році в розсадниках, площа яких складала 3,23 десятини (3,5 га), вирощувалося 10 мільйонів сіянців, з яких соснових 9500 тис. шт., дубових – 300 тис., ялинових – 150 тис. і інших 50 тис. шт. З появою власноруч вирощених сіянців збільшились і обсяги лісокультурних робіт. Так, в 1895 році лісові культури були створені на площі 37,58 десятин, в 1896 році – на площі 119,25 десятин.

Обсяги антропогенного впливу на лісові екосистеми Старогутського лісництва у ХХ столітті зазначені у матеріалах лісовпорядкування. Відомо, що перше лісовпорядкування було проведено в період 1927-1938 років. Наступні лісовпорядкування проводилися через десять років, починаючи з 1946 року. Обсяги створення лісових культур на ділянках суцільних рубок лісового фонду Старогутського лісництва поступово збільшувались (табл. 1).

В 1966 році насаджень у віці 80 і більше років займали площу лише 197 га, у віці 60-70 років 1167 га. Розміри заготівлі деревини в період з 1946 року по 1966 рік значно перевищували науково обґрунтовану норму.

Таблиця 1. Площа створення лісових культур по десятиріччях

 

Порода

Площа створених лісових культур, га Всього станом на 1966 рік, га
1956-1966 1946-1955

 

1936-1945 1926-1935 1916-1925 1906-1915 1896-1905
Сосна 617,3 886,0 671,6 522,6 204,9 209,4 128,8 3240,6
Дуб 4,8 1,6 6,4
Тополя 24,3 1,2 25,5
Модрина 3,1 3,1
Ялина 23,2 5,6 3,4 2,3 34,5
Береза 220,7 220,7
Вільха 0,7 0,7
Разом 886,2 900,7 676,6 524,9 204,9 209,4 128,8 3531,5

Так, в цей період щорічні переруби лісосік по Середино-Будському лісгоспу складали 200% від розрахункової лісосіки. Такі систематичні переруби розрахункової лісосіки призвели до різкого скорочення експлуатаційного фонду. В зв’язку зі зменшенням стиглих насаджень в рубку головного користування на 1967 рік в лісовому урочищі Старогутська дача було відведено 21,1 га пристигаючих насаджень. Цей приклад свідчить про виснажливе використання лісових ресурсів в середині ХХ століття.

Значних антропогенних змін в ХХ столітті природні комплекси урочища Старогутська дача зазнали також внаслідок проведення осушувальних робіт, які змінили лісові ландшафти на площі більш ніж 1 тис. га. Перші осушувальні роботи в урочищі Старогутська дача були проведені за період з 1904 по 1910 рік. В період з 1964 по 1966 рік було відновлено та розширено існуючу осушувальну мережу, що дозволило на осушених землях створити лісові культури на площі 250 га, природнім шляхом відбулося заліснення на площі 215 га, переведено в інші види угідь – 202 га.

Середина ХХ століття відзначилась не тільки надмірною лісоексплуатацією Старогутського лісового масиву, а і початком його охорони. Лісові насадження у кварталі 94, в якому в 1941 році були зосереджені партизанські загони Сумщини, були віднесені у 1966 році до лісів першої групи. Таким чином, 1966 рік можна вважати початком заповідання урочища Старогутська дача.

Антропогенне навантаження поширилось не тільки на рослинні угрупування, але і на тваринний світ. Так, до «шкідливих тварин», які підлягали щорічному знищенню, належали такі види як рись, яструб великий, яструб малий, лунь болотний. Всі ці види тварин зараз охороняються і занесені до вітчизняних та міжнародних природоохоронних списків і конвенцій.

Зміни, які відбулися в структурі лісового фонду Старогутського лісництва у другій половині ХХ – на початку ХХІ століть, можна простежити в таблиці 2.

Таблиця 2. Зміна структури лісового фонду урочищ Старогутська дача і Кобовщина

Ста-ном на рік Площа, вкрита лісовою рослинні- стю, га Лісові куль-тури, га Всього лісових земель, га Бо-ло-та, га Сіно-жаті, га Ріл-ля, га Всього нелісових земель, га
1966 5875 3531 6534 355 114 15 583
1976 6282 3803 6536 387 88 5 581
1986 6365 4010 6614 403 86 3 503
1996 6459 4129 6638 424 45 479
2008 6475 3985 6628 489 1 489

Зменшення площі лісових культур в 2008 році порівняно з 1996 роком пояснюється тим, що після передачі лісового масиву в постійне користування національному природному парку, лісові культури залишились без належного догляду, в наслідок чого відбулося часткове їх відмирання.

Станом на 2008 рік соснові насадження НПП «Деснянсько-Старогутський» займали 76% від вкритою лісовою рослинністю площі, березові – 18%, дубові – 2%, ялинові – 2%, осикові – 0,5%, вільхові – 1,5%.

Таким чином, лісокористування в лісах НПП «Деснянсько-Старогутський» за інтенсивністю можна поділити на та чотири етапи. Перший етап охоплює період від неоліту до ХV століття і характеризується незначною зміною ландшафтів. Другий етап охоплює період з початку ХV і до кінця ХІХ століття. Цей етап характеризується інтенсивним, а інколи виснажливим лісокористуванням в лісах навколо населених пунктів і в той же час регулюванням рубок лісу в Старогутській дачі В. П. Кочубея. Третій етап – протягом ХХ століття відзначається дуже інтенсивним лісокористуванням, а в середині століття ліси територій нинішнього національного природного парку зазнали надмірних обсягів суцільних рубок. Також цей етап характеризується зміною ландшафтів, пов’язаний з меліорацією. Четвертий етап – заповідний, що розпочався в ХХІ столітті.

Старогутський лісовий масив формують деревостани штучного походження. Переважна більшість насаджень представлена одновіковими сосновими культурами. В зв’язку з цим важливим напрямком роботи НПП «Деснянсько-Старогутський» є сприяння природнім процесам, спрямованим на формування різновікових деревостанів зі складною будовою.

За останні 300 років площа дубових лісів Старогутського лісового масиву значно скоротилась, що призвело до збіднення видового різноманіття лісостанів. Тому важливим напрямком роботи НПП «Деснянсько-Старогутський» є підтримання природніх процесів, спрямованих на відновлення широколистяних лісів.

С. В. Кубраков, заступник директора, головний природознавець НПП «Деснянсько-Старогутський»

IMG_5887IMG_5859IMG_6040

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Мапа

Погода у Чернігові
Календар
Травень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
© 2024 Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства