ЗАМІСТЬ ВСОХЛИХ ЯЛИННИКІВ ВИРОСТЕ НОВИЙ ПОВНОЦІННИЙ ЛІС

Проблема масового всихання дерев лісотворних порід у насадженнях особливо хвилює і тривожить лісівників, науковців і практиків в останні роки. Цій гострій проблемі присвячені змістовні публікації як знаних вчених, так і виробничників. Масове всихання деревостанів перебуває в центрі уваги і міжнародної наукової спільноти, яка багато зусиль докладає до діагностики збудників хвороб деревних порід, вивчення їхньої шкідливості, селекції стійких клонів тощо.

Аномально посушливе літо 2010 року стало причиною послаблення та всихання ялинових насаджень. Бо поверхнева коренева система ялини під час засухи не встигала повністю постачати в крону дерева необхідну кількість вологи, а випаровування її внаслідок високих температур відбувалося надто швидко. Отож ослаблені дерева ялини і стали об’єктом для нападу та масового розмноження вторинних шкідників, а саме короїда-типографа.

Такий комплекс чинників і призвів до масового всихання ялинників в лісових масивах не тільки Новгород-Сіверського району, а й інших.

Як наслідок, з  2011 по 2017 роки в ДП “Новгород-Сіверське лісове господарство” зрубали і невідкладно заліснили 423,9 гектара загиблих ялинників. А між тим, ці ялинові насадження до моменту загибелі   характеризувалися високими таксаційними показниками. Наприклад, ліквідний запас ялин  віком 60 років становив 350-500 кубічних метрів з діаметром дерев 28-32 сантиметри і висотою до 27 метрів. Правда, деякі ялини в окремих місцях зростання були уражені стовбуровими гнилями. Хоч зовні це і непомітно, та під час відводів рубок призводило до неправильного визначення технічної категорії придатності дерева.

Вирішили активно заліснювати всохлі ялинники. Зазначу, що підготовка грунту під лісові культури на ялинниках мала свої особливості:  кореневі лапи ялинових пнів ускладнювали нарізання борозен, особливо важко було витримувати чітку схему ширини міжрядь. Тож в подальшому частково висаджували дерева без підготовки грунту. А це, в свою чергу, нині ускладнює догляд за лісовими культурами.

Визначили, що найбільш оптимальними деревними породами, які в умовах С2, С3 повноцінно замінять ялину – це сосна звичайна з введенням рядів дуба звичайного, берези повислої, ясеня ланцетного задля створення мішаних лісових культур. Але, водночас зі створенням типових лісових культур з переважанням сосни, на окремих ділянках  створили і дослідні лісові культури за участю таких порід, як модрина европейська, дуб звичайний, вільха чорна, деякі сорти енергетичної тополі.

Під час створення лісових культур на місці ялинників використовували такі схеми:

1)  традиційна схема 5рСз1рДз(або Бп,Яз) з розміщенням 2,5х0,7 або 3х0,5

2) 4рДз3рСз;

3) 5рДз3рСз;

4) 10рДз+Яз+Гм;

5) 10рМдє+Лпд

За можливості на  ділянках залишали куліси листяних порід з переважанням дуба звичайного.

Діброви здавна становили значну частку лісів Новгород-Сіверщини, тому  по можливості там, де дозволяли умови. провели лісовідновлення на площі в 58,6 гектара з використанням дуба звичайного як головної породи. Вільху чорну використовували для посадки в заболочених місцях. Лісові насадження з порід-інтродуцентів, а саме модрини європейської, створювались на незначних територіях.

Сподіваємося, що створені нами лісові культури у майбутньому повноцінно замінять ялинові насадження. Хоча кінцевий результат побачать наші діти та онуки.

Віталій Сідько,

головний лісничий ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство»