Зелена лабораторія Сіверського краю

За швидкоплинним перебігом подій і суспільних явищ важливо наразі не обминути ті важливі віхи в історії становлення та розвитку лісової галузі, які, без перебільшення, сприяли її зміцненню, зростанню внеску в економіку держави і енергії для сміливого виходу на європейський простір, щоб утверджувати і лісову галузь України як рівну серед лісогосподарств європейських держав.

Такою віхою, на наше переконання, є утворення на Чернігівщині державного підприємства «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція».

У нинішньому, 2017 році їй виповнюється 95 років.

Тож простежимо  шлях її становлення і здобуття авторитету серед лісівників Чернігівщини, всієї України в кореспонденції нинішнього керівника науково-дослідної установи, яку по праву називають зеленою лабораторією Сіверського краю.

Лісова наука на Східному Поліссі України почала розвиватися у 20-х роках минулого сторіччя. Відомі вчені П. С. Погребняк, Д. В. Воробйов, П. П. Кожевников, Г. Ф. Шмідт за  координації Г. М. Висоцького започаткували вивчення лісів Лівобережжя.

З метою вивчення проблеми захисту ґрунтів від ерозії, їхньої охорони та для проведення дослідних робіт у 1922 році була утворена Придеснянська дослідно-меліоративна станція. Розташовувалася вона у с. Покошичі Глухівського округу (нині Коропський район Чернігівської області), а в 1961 році була переведена до м. Новгорода-Сіверського. З 1932 року Станція підпорядковується УкрНДІЛГА.

Протягом цього часу Станцією розроблені контурно-смугова організація території, агрохімічні, луко- та лісомеліоративні заходи, протиерозійна гідротехніка. Завдяки поєднанню цих заходів на землях, які піддавалися водній ерозії, у регіоні були створені протиерозійні комплекси. Це дозволило зупинити процеси водної ерозії, здійснити закріплення та заліснення ярів, збільшити родючість ґрунту та підвищити врожайність сільськогосподарських угідь.

Першим директором Станції був інженер шляхів сполучення Анатолій Давидович Магомедов. Тут також працювали відомі вчені — доктори наук І.О. Алексєєв, А.С. Скородумов, К.Л. Холуп’як, чл. – кор. Академії наук УРСР  Р.Л. Щепотьєв, кандидати наук І.С. Антонов, М.М. Бурнос, О.І. Гончар, Г.О. Доброленський, Ю.Д. Матухно, В.П. Ландін, В.В. Репнєвський, М.О. Репнєвська, М.Д. Кобезський, В.Г. Писарцов, С.Г. Воловодов, П.А. Попов, А.А. Чернишов.

11 січня 2005 року згідно з наказом № 3 Державного комітету лісового господарства України Придеснянська науково-дослідна станція по боротьбі з ерозією ґрунтів реорганізовується в державне підприємство «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція». У процесі реорганізації від Станції відокремлюється сільськогосподарський відділок та утворюється Слобідське дослідне лісництво площею 2100 гектарів.

Головними науковими напрямками діяльності Станції стають:

1) забезпечення багатоцільового ведення лісового господарства на основі принципів, наближених до природи, з урахуванням екологічних, економічних та соціальних вимог;

2) удосконалення способів рубок лісу, спрямованих на безперервне, невичерпне та раціональне використання лісових ресурсів;

3) розробка ефективних методів лісовідновлення та реконструкції цінними деревними породами;

4) розширення досліджень з агролісомеліорації;

5) розробка заходів з підвищення біологічної стійкості лісостанів до інвазій шкідників, хвороб та лісових пожеж;

6) розробка заходів із підвищення продуктивності, ресурсного потенціалу, захисних властивостей та біорізноманіття лісів;

7) підвищення ефективності лісоуправління, рентабельності підприємств в умовах ринкових відносин та соціального забезпечення працівників;

8) удосконалення нормативно-інструктивної документації та її гармонізація з європейськими стандартами.

Протягом 2005-2009 років на Станції виконувалось п’ять держбюджетних тем за напрямками: вдосконалення системи рубок на засадах екологічно орієнтованого лісівництва, дослідження впливу лісогосподарської діяльності на поширення стовбурових шкідників лісу, вдосконалення сучасних методів лісовідновлення, підвищення еколого-меліоративної ефективності агролісомеліоративних насаджень, удосконалення економічного та організаційно-правового механізму функціонування лісового господарства. У 2007 році науковці Станції брали участь у розробці Правил поліпшення якісного складу лісів, рекомендацій з обстеження соснових культур на заселеність шкідливими комахами. Наступного року — у розробці рекомендацій з комплексного захисту лісових культур від комах-шкідників коріння, а в 2009 році – у розробці Правил рубок головного користування,  рекомендацій щодо принципів застосування лісової меліорації на ландшафтно-екологічній основі. З 2010 року діяльність науковців зосереджувалася на методичних рекомендаціях щодо обстеження осередків стовбурових шкідників лісу, а також на методичних вказівках з економічної оцінки лісових ресурсів.

За 2010-2014 роки науковці Станції також виконали п’ять держбюджетних тем — з дослідження ефективності використання лісорослинного потенціалу, розробки системи заходів щодо підвищення продуктивності і формування деревостанів природного походження, удосконалення технологій створення лісових культур на великих згарищах, визначення якісних та кількісних показників впливу шкідливих комах на стан дерев дуба і сосни, розробки концептуальних засад агролісомеліорації з обґрунтуванням нормативів захисної лісистості, розробки організаційно-економічних моделей розвитку підприємств лісового господарства на регіональній основі.

Науковці Станції брали участь у підготовці трьох рекомендацій щодо рубок лісу, двох рекомендацій щодо створення лісових культур та вирощування садивного матеріалу головних лісотвірних порід, трьох рекомендацій з агролісомеліорації та ще трьох нормативних документів з лісової економіки та управління.

Протягом 2005-2014 років Станція співпрацювала з усіма державними лісогосподарськими підприємствами Чернігівського ОУЛМГ, а також із Свеським, Середино-Будським, Шосткинським, Кролевецьким, Конотопським лісгоспами Сумського ОУЛМГ. За госпдоговірною тематикою вивчали стан і продуктивність похідних та малоцінних деревостанів дібров і судібров; історичних культур В. Д. Огієвського; масове відмирання ялинників, сосняків, пошкоджених кореневою губкою; реконструкцію малоцінних молодняків; науково обґрунтовували створення лісових культур на згарищі ДП «Остерський лісгосп», на зрубах відмерлих ялинників; заходи боротьби з хрущами у лісових культурах сосни; відновлення лісів на перелогових землях у ДП «Корюківський лісгосп»; стан запідсочених сосняків НПП «Деснянсько-Старогутський» та їх відновлення комплексними рубками; вивчали результати першого прийому поступових рубок у соснових деревостанах та видовий склад рідкісних та зникаючих рослин.

З метою дослідження радіологічної ситуації лісів, запобіганню переопромінення працівників лісового господарства та населення, випуску продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищувало б допустимих рівнів, згідно з наказом від 24 червня 1991 року тодішнього Міністерства лісового господарства України на Новгород-Сіверській лісовій науково-дослідній станції була створена виробнича радіологічна лабораторія у складі завідувача С.О. Дем’яненка, інженерів-радіологів О.І. Шуриги та Г.В. Тартичного, інженера-фізика О.І. Михайличенка та лаборанта З.Ф. Махайової. Починаючи з року утворення радіологічна лабораторія постійно бере участь в реалізації програм міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи по виконанню радіологічних досліджень у зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС.

Радіологічна лабораторія станції акредитована на технічну компетентність та незалежність у системі сертифікації УкрСЕПРО. Вона має діюче свідоцтво про атестацію, чинне до 2020 року. Усі працівники лабораторії регулярно проводять навчання та атестацію в Українському радіологічному навчальному центрі у Києві.

У Слобідському дослідному лісництві площею лісового  фонду 2101 гектар, що є зеленою лабораторією Станції, створено 28 наукових об’єктів. Проведено рубки головного користування (1,3 тисячі м3), рубки догляду у молодняках (8,9 га/90 м3), проведено прорідження на 4,7 га, вибіркові санітарні рубки на площі 191 га, лісовідновлювальні — на 2,2 га, створено лісових культур на 5 га, здійснено посів лісового розсадника на 0,05 га, проведено заходи по боротьбі зі шкідниками лісу, з підвищення продуктивності лісів. На території Слобідського дослідного лісництва закладено лісотипологічний маршрут та здійснено опис основних типів лісу.

За сприяння УкрНДІЛГА, лісогосподарських підприємств Чернігівського, Сумського, Хмельницького, Харківського ОУЛМГ станцією зібрана колекція понад 100 видів інтродуцентів та екзотів деревних та кущових порід. На території Станції створено дендропарк площею 2 гектари, у Слобідському дослідному лісництві — мінідендропарк.

Для ґрунтовного вивчення і аналізу стану справ, постійного контролю за фінансовими витратами в господарській і науковій діяльності Станції створено бухгалтерію установи під керівництвом І.М. Цуран. За результатами діяльності бухгалтерії встановлено, що у 2016 році дохід від реалізації продукції становив 4504,6 тисячі гривень, в тому числі від реалізації продукції лісового господарства — 3876,0 тисячі гривень, надання науково-технічних послуг — 361,5 тисячі гривень, надання послуг радіологічного контролю за продукцією лісового господарства — 267,1 тисячі гривень.

За результатами наукових досліджень за період з 2005 по 2016 роки науковцями Станції надруковано понад 150 наукових статей у наукових та навчальних закладах. Отримано свідоцтво за розробку патенту на корисну модель.

Науковими співробітниками Л.В Дем’яненко та І.О. Бобровим у 2012 та 2016 роках захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидатів сільськогосподарських наук. Директору Станції, кандидату сільськогосподарських наук, доценту А.М. Жежкуну у 2014 році присуджено вчене звання старшого наукового співробітника. Науковий співробітник І. В. Порохняч закінчив навчання в аспірантурі і підготував до захисту кандидатську дисертацію.

На Станції видано три випуски збірника наукових праць «Лісівничо-екологічні проблеми Східного Полісся» (2006, 2011, 2016 рр.). А. М. Жежкун у співавторстві з кандидатом сільськогосподарських наук М. М. Ведмедем підготував ґрунтовну монографію «Похідні і малоцінні деревостани та їх реконструкція у дібровах Лівобережної України» (2014 р.).

Науковці Станції поширюють свої здобутки у тісній співпраці з лісогосподарськими та іншими підприємствами та установами, беруть участь у науково-практичних та виробничих семінарах, надають численні консультації фахівцям лісогосподарських підприємств регіону.

За 2005-2016 роки надруковано 24 статті у періодичній пресі, здійснено 28 виступів на телебаченні ТРК «Сіверська».

Працівники Станції продовжують наукові дослідження, спрямовані на розвиток лісогосподарської галузі Поліського регіону.

Микола ТИЩЕНКО, Чернігівське ОУЛМГ

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Lisy

Мапа

Погода у Чернігові
Календар
Травень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
© 2024 Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського господарства