Життєпис захисниці здоров’я лісів Сіверського краю

Саме так можна висловитися на адресу нещодавно відкритої кімнати-музею з історії Новгород-Сіверської лісової науково-дослідної станції.

Експонати для унікального історичного зібрання надійшли з державного архіву області, з власних архівів ветеранів лісівничої справи і науковців та дослідників цієї своєрідної зеленої лабораторії сіверянських лісів.

Ініціатором і натхненником відкриття кімнати-музею при ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» став її директор – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, знаний на Чернігівщині і в Україні дослідник і захисник доброго здоров’я лісів Сіверського краю Анатолій Миколайович Жежкун.

Виступаючи з нагоди відкриття кімнати-музею, він, зокрема, наголосив, що музейна кімната має привернути увагу широкої громадськості і лісової спільноти до проблеми збереження колективу державної  лісової науково-дослідної установи, яка за багато десятиліть своєї діяльності пройшла славний і звитяжний шлях в інтересах неухильного розвитку лісової галузі Придесення, підвищення ефективності лісогосподарювання лісгоспів Чернігівщини, надбала безцінний досвід убезпечення лісів від хвороб, боротьби з радіацією, збереження фауни і флори лісів тощо.

Особливо такий досвід необхідний сьогоденню, коли перед лісогосподарниками і лісовою наукою на повний зріст постають непередбачувані за своїми наслідками виклики, пов’язані з глобальним потеплінням, тривалими посухами, обезводненням лісових грунтів і ще досі невідомими хворобами лісів.

Грунтовні відповіді на такі виклики зможе дати лише ще тісніше подальше співробітництво лісогосподарників і  науковців, розуміння необхідності саме такого співробітництва з боку держави і суспільства в цілому.

У нинішньому, 2019 році, Новгород-Сіверській лісовій науково-дослідній станції виповнюється 97 років. За три роки до столітнього ювілею кімната-музей з історії станції презентує відвідувачам її славний, справді легендарний шлях. Експонати кімнати-музею свідчать, що лісова наука на Східному Поліссі України почала розвиватися ще у двадцятих роках минулого століття. Відомі вчені П.С. Погребняк, Д.В. Воробйов, П.П. Кожевников, Г.Ф. Шмідт за координації Г.М. Висоцького започаткували вивчення лісів Лівобережжя України.

З метою вивчення проблеми захисту грунтів від ерозії в 1922 році і була утворена Придеснянська дослідно-меліоративна станція, яка розташовувалася тоді в селі Покошичі Коропського району, а в 1961 році ця станція була переведена до Новгорода-Сіверського. Експонати кімнати-музею розповідають, що першим директором станції був інженер шляхів сполучення Анатолій Давидович Магомедов. У музеї зберігається і фото цієї колоритної людини та інші знімки тих далеких часів, а також зібрані дослідні матеріали, карти, результати дослідів тощо.

У наш час (і про це також засвідчать експонати музею) головними напрямками діяльності станції стають: забезпечення багатоцільового ведення лісового господарства на засадах принципів, наближених до природи з урахуванням екологічних, економічних та соціальних вимог; удосконалення способів рубок лісу, спрямованих на безперервне, невичерпне та раціональне використання лісових ресурсів; розроблення ефективних методів лісовідновлення та реконструкції цінними деревними породами; розширення досліджень з агролісомеліорації; розробка заходів з підвищення продуктивності ресурсного потенціалу, захисних властивостей та біорізноманіття лісів; підвищення ефективності лісоуправління, рентабельності підприємств в умовах ринкових відносин та соціального забезпечення працівників; удосконалення нормативно-інструктивної документації та її гармонізація з європейськими стандартами.

Не можна обійти увагою і того факту (про що теж розповідають стенди кімнати-музею), що з метою дослідження радіологічної ситуації лісів, запобіганню переопромінення працівників лісового господарства та населення, випуску продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищувало б допустимих рівнів, згідно з наказом від 24 червня 1991 року тодішнього  Міністерства лісового господарства України на Новгород-Сіверській лісовій науково-дослідній станції була створена виробнича радіологічна лабораторія, яка і по сьогодні бере участь у реалізації програм Міністерства з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи з виконання радіологічних досліджень у зоні впливу аварії на Чорнобильській АЕС. Лабораторія має діюче свідоцтво про атестацію, чинне до 2020 року. Всі працівники лабораторії регулярно проводять навчання на атестацію в Українському радіологічному центрі в Києві.

Одним словом, кімната-музей ДП «Новгород-Сіверська лісова дослідно-наукова станція» запрошує відвідувачів!

Грунтовний життєпис захисниці доброго здоров’я лісів Сіверського краю переконає кожного відвідувача в тому, що ця науково-дослідна установа лісової галузі сьогодні вкрай необхідна для збереження і примноження зеленого скарбу Чернігівщини і всієї України. А за це сучасникам будуть безмежно вдячні прийдешні покоління українців.

Микола Тищенко, Чернігівське ОУЛМГ