Живе заради добра і справедливості
21 листопада виповнилося 90 років одному зі старійшин лісового господарства Сіверського краю Михайлу Петровичу Породьку. Десятки років він віддав Прилуцькому держлісгоспу.
На ювілей до лісового патріарха у Варву завітали рідні, друзі та колеги. Сердечні привітання та побажання Михайлу Петровичу міцного козацького здоров’я, сімейного благополуччя, щастя земного, здоров’я з роси й води висловив ювіляру директор ДП «Прилуцьке лісове господарство» Андрій Анатолійович Данько. Він також вручив йому Почесну грамоту Чернігівського ОУЛМГ та поздоровлення від Держлісагентства України та колективу ДП «Прилуцьке лісове господарство».
Андрій Анатолійович, переступивши поріг гостинного дому лісового патріарха, зворушено пригадав, як познайомився з Михайлом Петровичем особисто, як був вражений обізнаністю й мудрістю старійшини прилуцьких лісівників.
— До Михайла Петровича «за наукою» зверталися десятки й десятки фахівців лісової справи, – наголосив також за гостинним столом лісничий Ладанського лісництва Олександр Шашков. — Як він дбав про розсадники, скільки дерев посадив! Було чому повчитися у такого майстра молодим. Ми всі його поважали й поважаємо досі.
А скільки лісових кілометрів пройдено за всі ці трудові роки!
— Рух — це ж основа життя, — відгукується на таку згадку Михайло Петрович.
І справді, упродовж 16 років він щодня добирався на роботу то попутним транспортом, то автобусом нафтовиківбурильників, то рейсовим — ПрилукиОстапівка…
Михайло Петрович у дружньому гурті колег пригадував, що ліс полюбив він змалечку, завжди шанував людей, з якими доля зводила. Жив і нині живе заради добра і справедливості.
Пригадав ювіляр і початок свого трудового шляху. Ще у старших класах твердо вирішив, що вступатиме до Київського лісогосподарського інституту. Вчився наполегливо і диплом отримав не задля того, аби той служив у житті «перепусткою» в кар’єрі, а щоб пізнавати до найменших дрібниць фахові секрети улюбленої справи. Тому й трудився завжди добросовісно, найперше вимогливим був до себе, отож і колеги скрізь поважали. Де б не був і ким би не працював! Помічником лісничого чи вже лісничим. Під Запоріжжям чи у Сокиринцях на Срібнянщині, або ж у Косачівці біля Остра.
Лісничим Варвинського лісництва трудився Михайло Петрович Породько майже два десятиліття, а згодом майже стільки ж років обіймав посаду головного інженера лісового господарства у Прилуках. За цей час змінилося кілька директорів держлісгоспу — і зі всіма він знаходив спільну мову.
— Ніколи не забуду, як приїздили в область з дуже серйозною перевіркою спеціалісти з лісовпорядкування, — пригадує Михайло Петрович. — Настільки принципові й прискіпливі, що куди тільки не возили мене з собою, як не шукали недоліків, але так і не знайшли. За результатами тієї перевірки декому з керівників чернігівських лісгоспів перепало на «горіхи», а тодішнього директора Віктора Чигринця, навпаки, рекомендували представити до нагороди — за зразкову лісогосподарську діяльність… А він відверто зізнався, мовляв, то заслуга Породька…
Так, за нагородами патріарх лісової нелегкої ниви ніколи не ганявся, бо найвищою для себе нагородою вважав щедрі і дужі прилуцькі ліси. Оце вони в ці листопадові дні і складають йому найщирішу подяку за чуйне серце і турботливі руки.
За майже півстоліття сумлінної праці він посадив ліс майже на 5 тисячах гектарів! Бувало, за рік по лісництву висаджували до 250 гектарів лісу…
Народившись у Лосинівці на велике християнське свято — Собор Архістратига Михаїла – Михайло Петрович Породько здобув і ім’я на честь цього святого.
— З добром для людей у серці зустрічає своє дев’яносторіччя Михайло Петрович Породько. А ще сповнилося 65 років, як вони разом з дружиною Галиною Іванівною у парі, наче голуб з голубкою.
Від щедрого родинного дерева Породьків вже відгалужено родинні гілки сина Володимира і доньки Світлани. А від них – радість і втіху для дідуся й бабусі – трьох онуків, найменший з котрих Максим дідової вдачі — справжній козак…
Тож з роси і води Вам, Михайле Петровичу, доброго здоров’я до Вашого першого сторіччя!
Нехай воно прихилить до Вашого серця літа, так само сповнені любов’ю і шаною людською!
За інформацією ДП «Прилуцьке лісове господарство»
