Змагалися досвід і завзяття
Так вже повелося у лісівничій галузі, що в зеніті літа обов’язково визначається і день, і година для проведення одного з найбільш яскравих і запальних змагань — конкурсу вальників лісу. Не секрет, що й професія лісоруба серед багатьох інших у галузі займає чи не найпрестижніше місце. Адже саме лісоруб, іншими словами вальник лісу ніби увінчує самовіддану лісогосподарську працю протягом кількох десятиріч, які були потрібні, щоб посадити, доглянути і вберегти для людських потреб кінцевий продукт багаторічних клопотів — ось оцю золотаву в сонячному промінні, струнку і високу, сягаючу верховіттям небес, царицю нашого сіверянського лісу — зеленокосу й величну у своїй красі сосну. Вона зростала разом із такими ж гарними «сестрами» на нашій землі протягом кількох десятиліть, щоб, досягнувши свого соснового повноліття, зрештою віддячити людям.
І ось цей час приспів. Увінчати всі лісівничі багатолітні турботи сьогодні галузь уповноважує саме вальників лісу на їхньому щорічному конкурсі-змаганні. Щоб саме лісоруби своєю професійною майстерністю, яка подекуди межує з мистецтвом, сказали останнє слово в біографії величного дерева, і тим самим увінчали його земне буття.
Саме ця обставина, напевне, і зумовлює своєрідний ореол романтики в професії лісоруба, а змагання вальників лісу на кращого у професії по вінця наповнює енергією азарту і непідробної змагальності всіх учасників дійства.
Цьогорічні змагання вже вісімнадцяті за весь період діяльності Чернігівського ОУЛМГ як лісогосподарської структури. Характерно, що відтоді змагання відбуваються поспіль, з року в рік, залучаючи все більше й більше високопрофесійних учасників, представників громадськості, місцевого керівництва, піднімаючи авторитет трудівників лісівничої галузі області, її значення в економічному і соціальному розвитку Чернігівщини.
Нинішнього літа визначення кращих із кращих вальників лісу відбувалося в ДП «Холминське лісове господарство» на ділянці головного користування Холминського лісництва і проходило воно під девізом максимального поєднання передового досвіду, трудового завзяття з вимогами законодавства з охорони праці, засвідчуючи, наскільки є важливими в лісовій галузі не лише досягнення високих результатів на виробництві, а й турботливого ставлення до здоров’я і умов праці виробничників.
І ось лунає команда вишикуватися всім учасникам змагання. В стрункій шерензі застигло одинадцять вальників лісу з дванадцяти лісогосподарських підприємств Чернігівського ОУЛМГ. Представники всіх лісгоспів, які тут присутні, виступають в якості зацікавлених спостерігачів, щоб всебічно ознайомитися зі всіма аспектами організації змагання для проведення подібних заходів у своїх лісогосподарських підприємствах.
А між тим кожного учасника хвилюючого дійства супроводжує і представляє головний інженер того лісогосподарського підприємства, яке довірило одному з кращих своїх вальників лісу відстоювати його честь на цих змаганнях. Після урочистої процедури представлення учасників дійства головний суддя змагання — начальник лісосировинного відділу Чернігівського ОУЛМГ Петро Приходько запрошує до слова з нагоди відкриття змагань головного інженера, заступника начальника обласного управління Олександра Кириченка. Даючи старт змаганням, він побажав усім учасникам вісімнадцятого конкурсу на звання кращого в області вальника лісу переконливих професійних успіхів для того, щоб переможець обов’язково став не лише учасником Всеукраїнського конкурсу на кращого за професією, який відбудеться наприкінці серпня, але й з честю виправдав там надії чернігівських лісівників на перемогу і здобув її на радість усім.
Слово бере директор ДП «Холминське лісове господарство» депутат Чернігівської обласної ради Олександр Демченко. Він розповів учасникам змагань про трудові здобутки холминських лісівників і від їхнього імені висловив глибоке задоволення, що саме у холминському лісі відбувається таке урочисте і захоплююче дійство з визначення кращого з кращих вальників лісу, що вже є запорукою того, що майбутня перемога на Всеукраїнському конкурсі буде з холминською «пропискою».
Перед учасниками змагань виступив і голова Корюківської райдержадміністрації Олексій Мірошниченко. Він, зокрема, наголосив, що Корюківщина — це лісовий край і ставлення до лісу в людей тут особливе, адже два державні лісогосподарські підприємства, що «прописані» на території району, завдяки успішній виробничій діяльності дають не лише додаткові надходження до місцевого бюджету, але й забезпечують роботою і пристойним заробітком багатьох жителів району.
З вітальними словами до учасників змагання звернулися і спонсори, які активно сприяли його проведенню — представник фірми ТТТ Павло Товстиженко, регіональний менеджер ТОВ «Хуск Варна Україна» Петро Конюх та регіональний менеджер ТОВ «Андреас Штіль» Михайло Лавринович.
Головний суддя змагання Петро Приходько подає команду приготувати інструменти і приготуватися самим учасникам змагання. Минають напружені секунди і ось уже заторохтіли пускачі і загули від натуги бензинові пили… Головним суддею і представниками лісгоспів фіксується точний час і бензопили ніби вгризаються у стовбури дерев під самий їхній корінь. Нестерпна спека і свіжі зрізи сосон враз насичують лісове повітря терпким духом живиці. Та учасникам трудового суперництва не до запахів, бо краплі поту рясно котяться з-під захисних шоломів і застять очі, але треба якнайшвидше звалити кожному своє дерево. Причому звалити зі снайперською точністю, щоб воно впало на ледь встромлений неподалік кілочок і своєю вагою повністю увігнало його в землю.
Хіба ось таку професійну майстерність лісоруба не назвеш мистецтвом? Адже щоб сосна впала саме на таку малу, ледь товщу у своєму зрізі за металеву гривню «ціль» і увігнала її повністю в землю, лісорубу потрібно не лише, як кажуть, набити руку для точного і швидкого спилювання дерева, але й повною мірою врахувати багато інших чинників — напрям і силу вітру, природний нахил дерева, особливості гіллястості його крони. Зрештою, куди воно крутнеться після того, як розлучать його з власною кореневою системою, яка також має свої особливості, котрі обов’язково враховує досвідчений майстер-лісоруб.
Треба сказати відверто: снайперською точністю при звалюванні дерева володіють далеко не всі вальники лісу. Та все ж такі «снайпери» є в кожному лісгоспі і з часом їх ставатиме все більше, бо передовий досвід у лісівничій галузі, як кажуть, не залежується, а щорічні змагання на кращого за професією вальника лісу якраз і сприяють зростанню професійної майстерності.
Між тим суддями змагань фіксується точний час, витрачений на один із найголовніших видів змагання. До того ж, ретельно перевіряється якість виконаної роботи, аналізується дотримання кожним учасником вимог із охорони праці. Усі ці дані заносяться до протоколу, щоб підведення підсумків змагання, визначення його переможців стало справедливим і об’єктивним.
Після завершення першого виду змагань учасники по команді приступають до наступного — заміни ланцюга бензопили. Так само суддею фіксується точний час, витрачений на цю операцію і якість виконаної заміни. Третій, наступний вид змагання, — розкряжування спиляного дерева комбінованим різом і розкряжування дерева на точність різу. Ці види змагання вимагають від його учасників справді хірургічного окоміру і твердої руки, бо контрольні заміри суддя і його асистенти, так само фіксуючи витрачений час, проводять із точністю до міліметра. А бензопила ж не хірургічний скальпель — вона куди норовливіша. Та лісоруби успішно справляються і з цими видами змагання.
І останній вид трудового суперництва, либонь, найлегший — обрізування гілок. Але й тут є свої тонкощі та секрети, володіючи якими лісоруби зачистять звалене дерево буквально за лічені хвилини, дотримуючись заданої технології з економії деревини.
Останній вид змагання завершений. Місце, де відбувалося дійство, як поле бою — лежать всуціль одне за одним звалені і розкряжовані стовбури, акуратними пагорбами височіє зеленою хвоєю зрізане гілля. На цьому «полі бою», що, здається, аж дзвеніло від гудіння бензопил, гупання дерев і вигуків вболівальників, нарешті настає тиша. Конкурсанти полегшено зітхають, складають шоломи, рукавиці, спецодяг, приводять до ладу свої натруджені бензопили, раз-по-раз поглядаючи у той бік, де зібралися на свою експрес-нараду з визначення лідерів змагання їхній головний суддя зі своїми асистентами, а також контролююча цей процес громадськість із числа спостерігачів — представників і головних спеціалістів лісгоспів, спонсорів. Після нетривалої дискусії і обміну думками цей суддівський гурт нарешті приходить до консенсусу з визначення першого, другого і третього місць у змаганні. Настає урочиста хвилина оголошення переможців. Перше місце і визнане лідерство виборов вальник лісу Сергій Щуліпенко з ДП «Холминське лісове господарство». Він і представлятиме команду чернігівських лісівників на Всеукраїнському конкурсі вальників лісу.
Друге місце зайняв Василь Васильцов із ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство». Третє місце за Миколою Мартиненком із ДП «Чернігівське лісове господарство».
Від Товариства лісівників України та Чернігівського ОУЛМГ переможців змагання привітав головний інженер, заступник начальника Чернігівського ОУЛМГ Олександр Кириченко, а головний суддя змагань — начальник лісосировинного відділу обласного управління Петро Приходько вручив переможцям грошові премії. Від спонсорів переможці конкурсу отримали цінні подарунки.
Вже в надвечір’я завершився конкурс святковим обідом і щирими побажаннями переможцеві Сергію Щуліпенку удачі і перемоги на Всеукраїнському конкурсі.
Микола Тищенко,
Чернігівське ОУЛМГ
