Чернігівський лісгосп
15 серпня 2017 року начальник Чернігівського обласного управління лісового й мисливського господарства Олександр Демченко представив нового керівника Державного підприємства «Чернігівський лісгосп» Юрія Ревко. Досвідчений сорокачотирирічний фахівець десять років очолював державне підприємство «Ніжинське лісове господарство».
Юрій Ревко є уродженцем Куликівського району Чернігівщини. За плечима має двадцять сім років загального робочого стажу. У 1995 році він закінчив Національний аграрний університет, а у 2001 році закінчив Українську Академію державного управління при Президентові України.
Представляючи нового керівника, начальник Чернігівського ОУЛМГ зазначив, що Юрій Ревко має неабиякий досвід в лісовій галузі. Він встиг попрацювати робітником відводу і таксації лісосік проміжного головного користування Добрянського держлісгоспу, майстром лісу, а потім лісничим Андрониківського лісництва Корюківського держлісгоспу, головним інженером Новгород-Сіверського держлісгоспу та директором Ніжинського лісового господарства. За 10 років керівництва Ніжинського лісового господарства Юрій Анатолієвич заклав надійний фундамент для стабільного розвитку підприємства.
«Нині це господарство стабільно розвивається, — сказав Олександр Демченко. – Це заслуга, в тому числі, і його колишнього директора».
Головний лісівник краю висловив занепокоєння незаконними рубками.
«Впевнений, що Юрій Ревко буде вести рішучу боротьбу з таким негативним явищем як незаконні вирубки лісу», — зауважив Олександр Григорович.
Юрій Ревко подякував за довіру та пообіцяв докласти максимум зусиль, щоб вивести державне підприємство на найвищий рівень.
До привітань долучилися голова райдержадміністрації Віктор Корж, його перший заступник Анатолій Кругол, начальник районного відділу АПР Ірина Труба та Сергій Мотрич, котрий багато років очолював це підприємство.
Віктор Корж побажав лісівникам стабільних заробітних плат, розширення переробки, створення нових робочих місць та відрахувань в місцевий бюджет.
Спадщина пакульських лісівників
… Наприкінці ХІХ сторіччя драматичні випробування випали на долю лісівників багатьох губерній: катастрофічних масштабів набрали вирубки лісових масивів.
Якщо загальна площа чернігівських лісів у 1865 році становила (за календарем Боде) понад 965 тисяч десятин, за обліком 1883 року — 645, то у 1893 році — тільки 12 тисяч десятин. Великі лісові дачі залишилися лише у північній частині губернії та в межиріччі Дніпра і Десни.
Адже надмірне обезліснення земель супроводжувалось ерозією грунтів, обмілінням річок і утворенням рухомих пісків на зрубах соснових гаїв, що насувалися на орні угіддя.
Отож у 1893 році в Києві терміново зібрався УІІІ Всеросійський з’їзд лісовласників і лісогосподарників, на якому прогресивні представники лісової галузі та громадськості виступили за створення серед місцевого населення контингенту спеціалістів-лісівників.
Передбачалося дві ланки професійного навчання. Нижча готувала лісових кондукторів ( у сучасному вимірі — це майстри лісу), яких набирали із селянських дітей. Лісничі та лісові ревізори навчалися під егідою Санкт-Петербурзького лісового інституту і належали до вищої ланки. (Туди йшли набувати знань юнаки із заможних та дворянських родин).
Так 1 вересня 1895 року в урочищі Ревунів Круг було організовано Пакульську лісову школу. Тут навчалися діти з навколишніх сіл.
Газета «Губернские ведомости» 27 вересня 1898 року повідомляла: «…Орденом св. Станислава 3-й степени награжден лесничий 1-го разряда Пакульского лесничества, заведующий низшей лесной школой титулярный советник Федор Белентьев».
(Федір Дмитрович Белентьєв працював лісничим у період 1898-1917 р.р.)
А 1 грудня 1906 року вже губернська газета «Черниговское слово» писала: « В 1905 году по проекту ученого лесовода Клеверса в с. Пакуль была открыта корзиночная мастерская и в нее поступило 10 мальчиков. Для проведения ремесла приглашен опытный мастер с оплатой 400 руб. в год, заведение же ею поручено лесному кондуктору г. Подгорному-Минаеву. Обучение ремеслу пошло очень успешно…»
На рубежі ХІХ-ХХ ст. Пакульська лісова дача стала центром лісокультурної справи тодішньої Російської імперії. Сюди приїздили на практику студенти лісового інституту з Петербурга.
Залишилася жива пам’ять про ті часи — добротний ліс на терені Ревунівського лісництва, виплеканий учнями Пакульської лісової школи. Ветерани Чернігівського держлісгоспу (підприємство було організовано, згідно постанови РНК , у 1936 році) називають цю чудову спадщину еталоном ведення лісового господарства у Сіверському краї.
До створення лісгоспу частина лісів, що пізніше ввійшли до його складу, належали Чернігівському лісгосптресту, інша частина — системі лісів місцевого значення з підпорядкуванням райвиконкомам.
Сьогодні за площею лісового фонду (55,58 тис. га) Чернігівський держлісгосп — найбільший в обласному управлінні. Він має свої «володіння» в басейнах рік Десни та Дніпра п’яти адміністративних районів: Чернігівському, Ріпкинському, Куликівському, Козелецькому і Менському.
У структурі підприємства вісім лісництв: Мекшунівське, Славутицьке, Березнянське, Пакульське, Любецьке, Чернігівське та Красилівське.
Очолює ДП “Чернігівське лісове господарство” – Юрій Анатолійович Ревко.
Сьогодні господарська діяльність підприємства спрямована на комплексне ведення лісового та мисливського господарства у поєднанні із заготівлею деревини.
Деревина, в основному, поставляється на експорт.
Щоб забезпечити лісокультурні роботи високоякісним насінням з цінними спадковими властивостями, «столичні» лісівники створили хорошу насіннєву базу. Вона включає в себе постійні насіннєві ділянки, закладені у високопродуктивних деревостанах.
Кожного року у Чернігівському держлісгоспі висаджується близько 150 га молодих лісів.
Слід відмітити, що це підприємство має найбільше об’єктів та територій природно-заповідного фонду, куди входять високобонітетні елітні насадження. Багаті на такі об’єкти масиви Березнянського лісництва. Камаретський державний заказник займає 515 гектарів, де вибудувала своє поселення одна з найчисленніших колоній бобрів, прижилися рідкісні чорні лелеки, водяться благородні олені й лосі…
