Голова Держлісагентства Юрій Болоховець: Наразі наші лісогосподарські підприємства працюють в умовах подвійного оподаткування – сплачують податок за лісові землі та ренту за спеціальне використання лісових ресурсів.
Насправді рента є пережитком ще радянських часів, так званої попневої плати. Розмір податку, визначений для дров та кожного сортименту ділової деревини, є фіксованим і не прив’язаним до ринкової вартості.
За 9 місяців цього року підприємства Держлісагентства сплатили рекордні 6,84 млрд грн податків та зборів.
З них 799 млн грн ренти (457 млн грн сплачено до місцевого бюджету, 342 млн грн – до центрального), 118 млн грн – земельного податку.
За прогнозом, рента плюс земельний податок за підсумками року складуть разом 1,22 млрд грн.
Недоліків у такій системі оподаткування декілька.
По-перше, непрозорість. Якщо обліковувати ділову деревину як дрова, сплатиш менше податку. Більше частка дров – менше такса. Це постійно створює ризик маніпуляцій та зловживань на місцях.
По-друге, система неефективна. Лісокористувач не зацікавлений максимально використовувати потенціал лісових ресурсів.
Заготівля дуже часто здійснюється поруч з дорогами, там де є інфраструктура, дорожня мережа, а віддалені райони лишаються взагалі неосвоєними. Стиглий ліс всихає, втрачається.
А державне підприємство через безгосподарність нічим особливо не ризикує, адже за відсутності заготівлі сплачує лише податок на землю.
У Польщі, модель управління лісовою галуззю якої є для нас прикладом, інакший принцип оподаткування. Існує єдиний податок, прив’язаний до вартості кубометра пиловника (круглі колоди) сосни другого сорту – найбільш поширеного сортименту деревини в країні.
Орієнтуючись на досвід європейських колег, ми також вважаємо за доцільне запровадити в Україні схожу модель.
Наші фахівці пропонують таку формулу обчислення єдиного лісового податку: площа в гектарах, помножена на певну частку (відсоток) від середньої вартості кубометра круглої знеособленої деревини.
Сплачується податок незалежно від обсягу заготівлі. Для визначення суми має значення лише площа угідь і вартість деревини.
Виходимо з того, що заміна моделі оподаткування не повинна зменшити обсяг надходжень до бюджетів всіх рівнів. Саме на цьому і пропонується базуватись при визначенні відсотку від вартості деревини у формулі.
У чому перевага нової моделі – читайте в блозі.