Душі неспокій
Коли одного всесвітньовідомого письменника запитали, як він живе, той відповів: «Хвалити Бога, неспокійно»… Точнісінько так на запитання, як воно життя-буття, відповідає і Владислав Іванович Балицький, котрому 18 січня нинішнього року виповнюється вісімдесят. Бо й справді, і в такий поважний вік його не полишили турботи про день сьогоднішній і завтрашній, цікавість до життя рідного міста, області, до тих стосунків, якими пов’язані поміж собою працівники трудових колективів. Котрим і він віддав десятки років сумлінної праці, а саме до дружного колективу лісівників як обласного управління лісового господарства, так і до колективів усіх дванадцяти лісогосподарських підприємств. Адже й вони...
Корюківські ліси – це його життя
Ваш отчий край, Ваш рідний дім, Ваша робота за покликанням – це щедрі й вічнозелені ліси Корюківщини. Звісно, і школярем підлітком, і юнаком з атестатом зрілості в руках хлопець мріяв, щоб стати лісівником. І наполегливо, цілеспрямовано йшов до здійснення своїх юних намірів та сподівань. А навчання в Українській сільськогосподарській академії до давало Вам впевненості в своїх силах і зміцнювало крила мрії. Молодий дипломований спеціаліст (у далекі тепер 80-і роки) і шлях свій трудовий розпочав у батьківській стороні — спочатку працював помічником лісничого Андрониківського лісництва, згодом став лісничим цього ж лісництва. А через деякий час, набравши у свою професійну «скриньку» достатньо...
